Судова практика
До особи, засудженої за кілька злочинів, амністія застосовується тільки якщо кожен із злочинів підпадає під дію амністії
За умови вчинення особою кількох злочинів, які утворюють сукупність, питання звільнення від відбування покарання на підставі закону про амністію вирішується після визначення остаточного покарання за правилами ст. 70 КК, при цьому амністія до такої особи може бути застосована, якщо кожен зі злочинів підпадає під дію закону, яким оголошено амністію.
24 лютого 2020 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 148/871/17 задовольнила касаційну скаргу прокурора, обґрунтовану тим, що амністію було помилково застосовано до особи, засудженої за два злочини, один з яких під амністію не підпадав.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено: за ч. 1 ст. 190 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин та на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. № 1810-VIII звільнено від відбування покарання за цей злочин; за ч. 3 ст. 185 КК – до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
У касаційній скарзі прокурор наполягав, що оскільки особу засуджено і за ч. 1 ст. 190 КК, і за ч. 3 ст. 185 КК, то це виключає застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення її від відбування покарання на підставі цього закону за злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК. Також стверджував, що за умови призначення винуватій особі остаточного покарання за сукупності злочинів, Закон України «Про амністію у 2016 році» підлягає застосуванню лише в тих випадках, коли кожен із злочинів, за який засуджується особа, підпадає під дію амністії. У цьому разі, оскільки за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК, особу не може бути звільнено від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», її не може бути звільнено на підставі цього Закону й від відбування покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК, адже за ці злочини покарання має бути призначене за правилами ст. 70 КК.
Верховний Суд зазначив, що в даному випадку до засудженої місцевим судом застосовано положення п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», яким зокрема передбачено звільнення від відбування покарання осіб, кримінальні справи стосовно яких за вчинення умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким, розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, за умови що такі особи не позбавлені батьківських прав і на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Як убачається з матеріалів справи, судом не враховано, що інститути звільнення від покарання та звільнення від відбування покарання є різними за своєю правовою природою. У першому випадку особа може бути звільнена від покарання без його призначення.
Натомість інститут звільнення від відбування покарання, одним із видів якого є амністія, може бути застосований лише після завершення процедури призначення покарання, обов’язковою стадією якої відповідно до приписів ст. 70, ст. 71 КК є визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та/чи сукупністю вироків.
Враховуючи, що особа вчинила не один, а два злочини, передбачені ч. 1 ст. 190 та ч. 3 ст. 185 КК, які утворюють сукупність, питання звільнення її від відбування покарання, у тому числі на підставі закону про амністію, повинно вирішуватись після застосування положень ст. 70 КК та визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів.
При цьому, особа могла бути звільнена від відбування покарання на підставі закону про амністію лише за умови, що жоден зі злочинів, які утворюють сукупність, не виключає можливості застосування амністії.
Оскільки за вироком суду окрім умисного злочину невеликої тяжкості особу також визнано винною у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, то можливість звільнення її від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» виключається.
Підготував Леонід Лазебний
