Судова практика
Дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту прийняття першого рішення МСЕК
2 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 1.380.2019.006957 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, якому було відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Особа звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи – обласного військового комісаріату, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.
Позивач посилався на те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.ст. 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ. Вважав відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною, незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує його право на соціальний захист.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено, оскільки інвалідність позивачу було встановлено вперше, а Закон № 2011-ХІІ до 1 січня 2017 р. не передбачав часових обмежень на виплату допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності або вищого відсотка втрати працездатності після спливу дворічного терміну після первинного встановлення інвалідності або визначення відсотку втрати працездатності вперше. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 р. № 1774-VIII не може бути поширено на спірні правовідносини, оскільки не має зворотної дії закону в часі. Застосування нової норми закону можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності позивачу починаючи з 19 грудня 2018 р. і саме з цього моменту відраховується дворічний строк.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення з тих мотивів, що на час первинного встановлення втрати працездатності позивачу (17 листопада 2014 р.) вже діяла правова норма, яка передбачала обмеження права на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком. Отже, оскільки з дня первинного встановлення ступеню втрати працездатності (17 листопада 2014 р.) до дня встановлення групи інвалідності (19 грудня 2018 р.) минуло понад два роки, позивач позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
На обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що у даному випадку йдеться не про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності, а про її призначення і виплату саме у зв`язку із встановленням групи інвалідності вперше, що є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності.
Верховний Суд вказав, що п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII передбачено вирішення питання виплати одноразової грошової допомоги (далі – ОГД) шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше уже було встановлено факт ушкодження здоров’я і які раніше уже таку допомогу отримували.
Цією ж нормою передбачено обмеження такої виплати строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров’я. Проте, ті особи, стан здоров’я яких погіршиться після спливу двох років із часу первинного встановлення факту ушкодження здоров’я, втрачають право на виплату ОГД, в тому числі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Таким чином, дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а наслідок, який спричинило ушкодження здоров’я після дворічного строку, відповідно до рішення медико-соціальної експертної комісії (встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.
Отже, Судова палата ВС дійшла висновків, що:
– встановлення інвалідності та встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є пов`язаними підставами для виплати ОГД;
– встановлення інвалідності особі, якій раніше було встановлено часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності, надає такій особі право на виплату ОГД з урахуванням раніше виплаченої суми;
– дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту першого рішення компетентного органу (МСЕК), яким встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Підготував Леонід Лазебний
