Судова практика
Електронні докази з відкритих чи закритих мереж є основними доказами у кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України
12 червня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 569/1908/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на недостовірність і недопустимість інформації, отриманої з мережі Інтернет.
Вироком міського суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу засуджено за ч. 1 ст. 110; ч. 5 ст. 111-1; ч. 1 ст. 111-2 КК за те, що вона будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, незважаючи на факт триваючої війни України з країною-агресором, добровільно погодилася на незаконну пропозицію окупаційної адміністрації та, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України, узяла безпосередню участь в організації та проведенні «референдуму» з питань приєднання тимчасово окупованих територій днр до складу рф в як суб`єктів як секретар дільничної комісії, обіймала посади в місцевих «органах влади».
У касаційній скарзі захисник зазначав про відсутність доказів винуватості особи, оскільки інформація, розміщена на веб-сторінках та веб-сайтах, які їй не належать, є недостовірною та недопустимою.
Читайте також: Електронно-цифрові докази під час виконання вимог ст. 290 КПК України
Верховний Суд вказав, що особу було засуджено за злочини, які віднесені до злочинів проти основ національної безпеки України. Основними доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та телеграм-канали; особисте листування з використанням комп’ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо).
За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Читайте також: Листування за допомогою месенджеру «WhatsApp» (Telegram, Viber), як доказ у суді
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на виконання відповідних доручень старшого слідчого, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноваженим співробітником було проведено огляд інтернет-сторінок, зроблено скриншоти і завантажено відеофайли, які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК.
Місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, оцінюючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, визнав їх такими, що перебувають в об’єктивному взаємозв’язку з інкримінованими злочинами, не спростовані в ході судового розгляду, чинним законодавством передбачені як джерела доказування та зібрані з дотриманням процесуальних норм.
Під час судового провадження сторона захисту хоча й ставила питання про недостовірність таких доказів, однак не заявляла будь-яких клопотань про залучення спеціалістів чи експертів, проведення експертизи.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
