Судова практика
Факт батьківства загиблого військовослужбовця може бути встановлено в порядку окремого провадження, якщо особи, які також мають право на одноразову грошову виплату, не заперечують
31 січня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/13549/22 залишив без задоволення касаційну скаргу Міністерства оборони України, яке заперечувало проти визнання батьківства загиблого військовослужбовця.
Матір дитини звернулась до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства, що було необхідно для отримання дитиною частини одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, заяву задоволено з тих мотивів, що факт батьківства по відношенню до неповнолітнього підтверджується висновком генотипоскопічного дослідження, виконаного медико-генетичним центром на замовлення позивачки.
У касаційній скарзі Міністерство оборони України зазначало, що суди попередніх інстанцій не врахували, що встановлення факту батьківства у даному випадку пов’язане з наступним вирішенням спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, який має вирішуватися в порядку позовного провадження.
Верховний Суд вказав, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Читайте також: Непоінформованість чоловіка про застосування донорських ембріонів для штучного запліднення дає йому право оспорювати батьківство
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб’єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов’язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб’єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 7 жовтня 2020 р. у справі № 297/2485/19.
Під час розгляду справи судами не встановлено, що особи, які також мають право на отримання одноразової грошової виплати, заперечують проти встановлення факту батьківства. В матеріалах справи наявна заява заінтересованої особи – матері загиблого, зі змісту якої вбачається, що остання не заперечує проти встановлення судом факту батьківства та визнає дитину сином загиблого.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що в цьому випадку спір про право відсутній та встановлення зазначеного факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право. Встановлення факту батьківства загиблого не зачіпає інтереси його спадкоємців, зокрема його матері, яка не заперечує батьківство сина щодо дитини.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що у спірному випадку належним способом вирішення питання щодо батьківства дитини є звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України у порядку окремого провадження, тому підстави для закриття провадження у справі, на які посилався заявник в касаційній скарзі, відсутні.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
