Судова практика
Формування порядку денного сесій сільради належить до безпосередньої компетенції її голови, а не постійних комісій ради
11 листопада 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 2340/4382/18 погодився з висновками апеляційного суду, вказавши, що неприйняття сільською радою жодного рішення за клопотаннями позивача у строк, закріплений ЗК України, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим відповідно до змісту і сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.
Приватне сільськогосподарське підприємство звернулося до суду з позовом до голови сільської ради, сільської ради про визнання бездіяльності щодо не внесення клопотань позивача на розгляд ради протиправною та зобов`язання внести у порядок денний сесії сільської ради розгляд клопотань та розглянути клопотання позивача щодо надання в оренду земельних ділянок.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення скасовано та задоволено позовні вимоги з тих мотивів, що питання стосовно земельних ділянок вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а в цій справі рішення були прийняті постійною комісією з питань земельних відносин, благоустрою, будівництва, архітектури, природних ресурсів, екології та техногенної безпеки (земельна комісія), а не на сесії сільської ради.
У касаційній скарзі сільський голова посилався на те, що відповідно до Регламенту сільської ради проект порядку денного сесії ради формує сільський голова на основі: затвердженого радою перспективного плану роботи ради; пропозицій депутатів ради; пропозицій постійних комісій ради; пропозицій, поданих громадою в порядку місцевої ініціативи. Тобто, сільський голова не може формувати порядок денний на підставі клопотання окремого громадянина, а на підставі пропозиції постійних комісії. Включення ж відповідних клопотань позивача без дотримання Регламенту, свідчило б про вихід за межі своїх повноважень сільським головою.
Верховний Суд вказав, що аналіз ч. 1 ст. 122, ч. ч. 1, 6, 10, 14 ст. 123, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, п. 31 ч. 1 ст. 26, ч. 5 ст. 60, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Також вказаними нормами передбачено, що за результатами розгляду питання про надання земельної ділянки в користування, у тому числі в оренду, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування приймає рішення.
Таким чином, розгляд клопотань про надання в оренду земельних ділянок здійснюється на пленарних засіданнях ради.
Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у встановлений ч. 6 ст. 123 ЗК України строк сільською радою безпідставно не прийнято рішення про надання земельної ділянки у користування чи про відмову у наданні земельної ділянки.
Верховний Суд наголосив, що неприйняття сільською радою жодного рішення за клопотаннями позивача у строк, закріплений ЗК України, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.
З аналізу п. 8 та 9 ч. 4 ст. 42, ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що формування порядку денного сесій ради належить до безпосередньої компетенції її голови, на якого, крім іншого, також покладено обов`язок забезпечити підготовку на розгляд радою проектів відповідних рішень, що належать до її відання.
Оскільки сільським головою не було винесено на пленарне засідання сільської ради, зокрема не включено до порядку денного розгляд жодного з клопотань позивача та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно сільським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 123 ЗК України, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та положення Регламенту сільської ради.
Підготував Леонід Лазебний
