Судова практика
Годувальник, який ніде не працює і суспільно-корисною діяльністю не займається
Верховний Суд встановив що суд апеляційної інстанції, зазначаючи в ухвалі короткий зміст вироку, по-іншому виклав фактичні обставини, встановлені районним судом, та безпідставно залишив без змін надто м’який вирок у справі про грабіж.
1 березня 2018 р. Верховний Суд своєю постановою направив на новий розгляд до апеляційного суду справу № 204/482/16-к через порушення апеляційним судом вимог до змісту ухвали суду апеляційної інстанції.
За матеріалами справи обвинувачений повторно скоїв грабіж і вироком міського суду був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Апеляційним судом рішення залишено без змін.
Прокурор у касаційній скарзі наполягав, що застосування ст. 75 КК України було безпідставним, що суд 2-ї інстанції необґрунтовано залишив вирок без зміни, оскільки призначене засудженому покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м’якість.
Верховний Суд, задовольняючи скаргу прокурора визнав, що призначене покарання є надто м’яким з огляду на неврахування судом загальних засад призначення покарання.
Суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Натомість апеляційний суд не перевірив належним чином всі доводи прокурора, не врахував тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких, даних про винного, який є особою раніше судимою, посередньо характеризується за місцем проживання, ніде не працював, суспільно-корисною працею не займався. Останнє, зокрема, ставить під сумнів перебування на його утриманні малолітньої дитини та матері похилого віку.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обставини, яка пом’якшує покарання – щире каяття, яка не була встановлена судом першої інстанції.
Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, зазначивши, що якщо під час нового розгляду справи обсяг обвинувачення не зміниться, не будуть встановлені інші обставини, які можуть вплинути на висновки суду щодо покарання обвинуваченого, то призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м’яким.
Леонід Лазебний
You must be logged in to post a comment Login