Судова практика
Ініціювання Chargeback є правом, а не обов’язком банку, і можливе лише до завершення транзакції в межах систем взаєморозрахунків за операціями з платіжних карт
26 листопада 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/19840/20 відмовив у задоволенні касаційної скарги клієнта банку, який вимагав відшкодування збитків.
Особа позивалася до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов’язань за договором.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що банк неправомірно відмовив у прийнятті до розгляду семи заявок на суму 39 800,00 дол. США за процедурою Chargeback (порушення п. 2.1.4.57.2 Умов та правил надання банківських послуг); закрив десять заявок на суму 47 700,00 дол. США без подання фінансової претензії до банку-еквайра (порушення п. 2.1.4.57.2 Умов та правил надання банківських послуг); не ініціював арбітраж щодо трьох заявок на суму 15 000,00 дол. США після отримання second presentment щодо низки заявок (порушення п. 2.1.4.57.1 Умов та правил надання банківських послуг).
На переконання позивача, банк неналежно виконав умови договору, унаслідок чого йому завдано збитків на 102 500,00 дол. США, що підлягають відшкодуванню.
Суд першої інстанції позов задовольнив, мотивуючи тим, що банк порушило договірні та законодавчі зобов`язання як емітент платіжної картки позивача, оскільки не забезпечив належного захисту прав клієнта при здійсненні та оскарженні спірних транзакцій.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив, мотивуючи його тим, що позивач свідомо здійснював транзакції та розумів їх наслідки, а банк не має обов’язку ініціювати процедуру Chargeback щодо добровільних операцій, оскільки це є його правом і може застосовуватися лише до завершення виконання транзакцій. Позивач не довів наявності збитків у сумі 102 500,00 дол. США та причинного зв’язку між збитками і неправомірними діями банку.
Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду з огляду на те, що банк-емітент не має абсолютного та безумовного обов’язку розпочинати процедуру арбітражу (Chargeback) щодо всіх добровільних транзакцій клієнта. Ініціювання процедури опротестування Chargeback є правом, а не обов’язком банку, і може бути здійснене лише в межах систем взаєморозрахунків за операціями з платіжних карт до завершення виконання транзакції.
Банк-емітент не зобов’язаний нести фінансову відповідальність за можливі шахрайські дії третіх осіб щодо клієнта, якщо сам банк не вчиняв шахрайських чи недобросовісних дій. Якщо клієнт здійснив оспорювані транзакції свідомо, розумів значення своїх дій та можливість настання наслідків, а також не надав належних та допустимих доказів того, що грошові кошти є збитками внаслідок неправомірних дій банку, відсутній склад цивільного правопорушення з боку банку.
Окремі види транзакцій, зокрема пов’язані з використанням ігрових фішок, виграшами чи збитками від їх використання, не підлягають поверненню за правилами міжнародних платіжних систем. У цій справі позивач не надав належних та допустимих доказів того, що грошові кошти у сумі 102 500,00 дол. США є саме збитками та не були йому повернуті у зв’язку з неправомірними діями АТ КБ «ПриватБанк».
Більше того, позивач не надав до суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він не ініціював процедуру Chargeback щодо повернення платежів, пов’язаних із використанням ігрових фішок або отриманням вигоди, невикористанням ігрових фішок чи виведенням такої вигоди, а також будь-якими виграшами, прибутками або збитками внаслідок використання таких фішок чи вигоди.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
