Судова практика
Ініціювання справи про стягнення аліментів задля унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення про стягнення боргу є зловживанням правами
7 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 501/3714/22 задовольнив касаційні скарги стягувача та приватного виконавця, які посилались на штучне створення іншого першочергового стягнення.
Жінка звернулась з позовом до колишнього чоловіка про стягнення аліментів на утримання дитини, вказавши у позові, що відповідач в добровільному порядку не надає допомогу на утримання неповнолітньої дитини.
Рішенням міського суду позовні вимоги задоволено.
Стягувач як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення суду. На його думку, щоб не повертати борг, відповідач та позивач подали штучний позов про стягнення аліментів, враховуючи, що відповідач не працює та отримує пенсію по інвалідності, добровільно погодився сплачувати на утримання 18-річного сина 25 000 грн на місяць.
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження закрито з тих мотивів, що оскаржуване рішення не містять будь-яких висновків щодо прав та обов’язків скаржника та не порушує його прав. Рішенням суду вирішено питання лише сторін конкретної справи щодо конкретного предмета спору.
У касаційних скаргах стягувач і приватний виконавець зазначали про відсутність спору між сторонами та його ініціювання виключно із метою запобіганню стягненню боргів із відповідача на користь стягувача шляхом штучного створення іншого першочергового стягнення.
Верховний Суд вказав, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
У цій справі позивачка та відповідач у процесуальних документах вказали одну й ту саму адресу.
Позивачка 25 грудня 2022 р. звернулася із позовом про стягнення аліментів. 13 лютого 2023 р. позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі; відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі та про визнання позову.
Апеляційний суд не врахував, що учасники цивільного обороту доволі часто намагаються використовувати правомірний цивільно-правовий інструментарій (зокрема, позов про стягнення аліментів) для унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення про стягнення боргу, тобто з неправомірною метою, не для забезпечення визначеності в приватних відносинах, захисту прав та інтересів. Очевидно, що суд не є місцем для «безцеремонної процесуальної гри».
Якщо «пов’язані» чи «афілійовані» особи, наприклад, родичі, колишні члени подружжя, ініціюють, зокрема, справу про стягнення аліментів для унеможливлення чи ускладнення виконання судового рішення, формування пасиву (боргів), виключення певного майна з-під звернення стягнення на час виконання судового рішення, якщо стягнення аліментів направлене на недопущення звернення стягнення на майно боржника, створення переваг у черговості розподілу стягнутих з боржника грошових сум, такі учасники діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора (стягувача). Тому в такому разі відбувається використання конструкції позову про стягнення аліментів не для захисту прав та інтересів і судове рішення стосується прав та/або інтересів кредитора (стягувача).
За таких обставин апеляційний суд доводи апеляційної скарги стягувача по суті не перевірив та зробив передчасний висновок про закриття апеляційного провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України. Тому Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував та передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
