Судова практика
Із заявою про видачу обмежувального припису може звернутися до суду як постраждала від домашнього насильства неповнолітня особа, так і її родич
12 червня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 306/2813/23 задовольнив касаційну скаргу заявників, яким було повернуто заяву про видачу обмежувального припису.
Неповнолітня та її дід звернулися до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Районний суд ухвалою, залишеною без змін апеляційним судом, заяву повернув особі, яка її подала, з тих мотивів, що заявником у цій справі зазначено неповнолітню, а законним представником – діда, однак матеріали справи не містять відомостей (доказів), що саме він є її законним представником (рішення про призначення опікуна). Тоді як законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є їхні батьки (усиновлювачі).
Читайте також: У випадку доведеного домашнього насильства у формі психологічного насильства видача обмежувального припису є обов’язковою
У касаційній скарзі заявники зазначали, що законом передбачено як право дитини, яка досягла 14 річного віку, звернутися самостійно до суду за захистом своїх інтересів, так і право діда звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису.
Верховний Суд вказав, що ст. 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема є встановлення правовідношення; зміна правовідношення.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, – у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, – у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Аналіз наведених норм права дає підстави виснувати, що із заявою про видачу обмежувального припису може звернутися як особа, яка постраждала від домашнього насильства і якій виповнилося 14 років, так і дід неповнолітньої.
У цій справі до суду першої інстанції надійшла заява про видачу обмежувального припису щодо постраждалої неповнолітньої, яка підписана як самою неповнолітньою, так і її дідом.
Проте суд першої інстанції на викладене уваги не звернув та помилково повернув заяву, зазначивши, що її подано неуповноваженою особою, оскільки заявником зазначено неповнолітню, а законним представником її діда. Саме по собі помилкове зазначення в цій заяві останнього законним представником заявника не є підставою для повернення заяви, адже у цій справі і неповнолітня, і її дід наділені повноваженнями звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо постраждалої неповнолітньої.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не виправив помилки, допущені районним судом, та безпідставно залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Отже, Верховний Суд ухвалу районного суду та постанову апеляційного суду скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
