Судова практика
Клопотання про поновлення строків на оскарження, подане особою, яку не повідомлено про час і місце судового розгляду, підлягає задоволенню
Неналежне повідомлення цивільному відповідачу про час, дату та місце проведення судового засідання слід визнавати поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки ця обставина об’єктивно ускладнює можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк та позбавляє цивільного відповідача передбаченого законом права на апеляційне оскарження судового рішення.
11 лютого 2020 р. Верховний Суд у справі № 175/1229/17 задовольнив касаційну скаргу представник цивільного відповідача, оскільки апеляційний суд безпідставно відмовив йому у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку.
Вироком районного суду особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду відмовлено в задоволенні клопотання представника цивільного відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку районного суду, а апеляційну скаргу – повернуто.
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача вказував, що про дату проголошення вироку цивільний відповідач не повідомлявся, а копія судового рішення йому у визначеному процесуальним законом порядку не направлялася. Тому, отримавши 13 червня 2019 р. копію вироку суду, представник цивільного відповідача намагався реалізувати право на апеляційне оскарження, однак апеляційний суд безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу.
Колегія суддів Верховного Суду з’ясувала, що вирок суду першої інстанції було проголошено 15 квітня 2019 р., а апеляційну скаргу представник цивільного відповідача подав 26 червня 2019 р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлено ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.
Однак зазначені представником цивільного відповідача обставини апеляційний суд визнав неповажними та недостатніми для поновлення пропущеного строку з тих мотивів, що цивільний відповідач та його представник знали про існування кримінального провадження, брали участь у попередніх судових засіданнях, а тому мали об’єктивну можливість дізнатися про результат судового розгляду, в тому числі через ЄДРСР, та своєчасно оскаржити вирок.
Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції тривав близько півтора роки і закінчився 15 квітня 2019 р. постановленням обвинувального вироку.
Останнє судове засідання за участю цивільного відповідача та його представника відбулось 21 червня 2018 р., після цього участі в судових засіданнях, у тому числі й під час проголошення майже через рік – 15 квітня 2019 р. вироку, цивільний відповідач та його представник не брали. При цьому в матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про повідомлення зазначених учасників про дату, час та місце судових засідань, а також про направлення їм копії вироку суду.
На думку колегії суддів, обставини, на які представник цивільного відповідача послався у своєму клопотанні, які не спростовані матеріалами кримінального провадження, об’єктивно ускладнили можливість останнього своєчасно звернутися з апеляційною скаргою на вирок місцевого суду, а отже можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Проте апеляційний суд зазначені доводи відхилив, чим фактично позбавив цивільного відповідача передбаченого законом права на апеляційне оскарження судового рішення.
Підготував Леонід Лазебний
