Судова практика
Компетенція установи, яка проводить судово-психіатричну експертизу, визначається належністю до сфери управління МОЗ
При вирішенні питання стосовно компетенції установи, яка проводить експертизу і є державною у сенсі ст. 7 Закону «Про судову експертизу», слід виходити не з організаційно-правової форми здійснення нею діяльності або форми її власності, а із сфери управління її діяльністю та організації державного контролю.
30 березня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 462/3998/19 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який наполягав, що експертизу проведено не в належній експертній установі.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, до особи застосовано заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
У касаційній скарзі захисник посилався на те, що експертизу проведено не в належній експертній установі, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Верховний Суд, залишаючи без задоволення касаційну скаргу, зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Згідно з ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України належать до державних спеціалізованих установ.
На час проведення судово-психіатричної експертизи у цьому кримінальному провадженні діяв наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 червня 2017 р. № 722 «Про організацію служби судово-психіатричної експертизи» (втратив чинність згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 липня 2019 р. № 1626), яким був затверджений Перелік установ, в яких проводяться судово-психіатричні експертизи, до яких належав і Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня».
Колегія суддів зазначила, що при вирішенні питання стосовно компетенції установи, яка проводить експертизу і є державною в розумінні ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», слід виходити не з організаційно-правової форми здійснення нею діяльності або форми її власності, а з сфери управління її діяльністю та організації державного контролю.
Отже, саме держава в особі її центрального органу виконавчої влади – Міністерства охорони здоров’я України здійснює владні повноваження стосовно закладів, які вправі проводити судово-медичні та судово-психіатричні експертизи.
З огляду на вказане, ВС визнав доводи сторони захисту про те, що судово-психіатрична експертиза у цьому кримінальному провадженні була проведена у неналежній експертній установі, безпідставними і погодився із висновками місцевого та апеляційного судів.
Суд також взяв до уваги, що у касаційній скарзі ніяким чином не ставилася під сумнів наявність у експертів спеціальних знань в галузі судової психіатрії та відповідної кваліфікації з погляду їх освіти, стажу роботи, кваліфікаційної категорії, кваліфікаційного класу, тощо, необхідних для дослідження питань про психічний стан здоров’я особи.
Підготував Леонід Лазебний
