Судова практика
Констатація у вироку щодо обвинуваченого причетності співучасника до вчинення злочину грубо порушує засади кримінального провадження
10 липня 2018 р. Верховний Суд у справі № 645/5699/16-к наголосив на праві особи оскаржувати вирок, яким констатовано її винуватість у злочині, постановлений у кримінальному провадженні, учасником якого особа не була.
Вироком районного суду затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, призначено покарання у 5 років позбавлення волі та звільнено особу від його відбування з іспитовим строком 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду повернуто скаргу адвоката, подану в інтересах співучасника злочину.
У касаційній скарзі адвокат вказував, що рішення апеляційного суду про повернення скарги суперечить приписам КПК й порушує право особи на доступ до правосуддя. Проте, у запереченнях на касаційну скаргу адвоката співучасника, адвокат обвинуваченого просив залишити її без задоволення як безпідставну.
Прокурор просив касаційну скаргу задовольнити.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та тлумачення відповідних норм у Рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 р. № 11-рп/2012, право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист та обов’язковим для всіх форм судочинства та судових інстанцій.
Виходячи з наведеного та відповідно до постанови ВСУ від 3 березня 2016 р. № 5-347кс15, відсутність у вичерпному переліку суб’єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, осіб, прав, свобод та інтересів яких стосується судове рішення, не є перешкодою в доступі їх до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК.
Так, згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Верховний Суд встановив, що повертаючи апеляційну скаргу адвоката в інтересах співучасника, суд обмежився формальним посиланням на положення ч. 4 ст. 394 КПК, не перевіривши, чи стосується вирок прав, свобод та інтересів співучасника і чи у змозі він реалізувати своє право на судовий захист в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження такого вироку.
Особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, зокрема співучасник та інших осіб, діяли у складі організованої злочинної групи, про діяльність якої обвинувачений не був обізнаний, але дав згоду на спільну участь з цими особами у вчиненні правопорушень. Обвинувачений був залучений до діяльності групи, до якої нібито входили співучасник та інші особи.
Верховний Суд вказав на положення ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, за якими кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Констатація у вироку щодо обвинуваченого по цій справі причетності співучасника до вчинення злочину грубо порушує засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами КПК щодо вільної оцінки доказів.
За наведених обставин співучасник, хоча і не був визнаний учасником судового провадження щодо обвинуваченого, вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується вирок у цьому провадженні, шляхом його апеляційного оскарження.
Цей висновок узгоджується зі ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції, згідно з якою кожен, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, має право на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним або винесення йому вироку.
Отже, обвинувальний вирок щодо обвинуваченого безпосередньо стосувався прав, свобод і інтересів співучасника та інших осіб, а тому адвокат в інтересах співучасника вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням такого судового рішення.
Верховний Суд скасував рішення та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Підготував Леонід Лазебний
Рішення в ЄДРСР.
