Судова практика
Кримінальний процесуальний закон не забороняє слідчому проводити повторні або додаткові огляди місця події
16 жовтня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 279/315/22 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 115 КК за те, що вона, перебуваючи у спальній кімнаті будинку за місцем свого проживання, де проживала разом зі своєю матір`ю, 1941 року народження, на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, умисно завдала їй сокирою та ножем близько 43 ударів зі значною силою у життєво важливі частини тіла останньої – у голову і шию. Внаслідок проникаючих рубаних, колото-різаних ушкоджень голови, шиї та шийних хребців у потерпілої розвинулася аспіраційна асфіксія, від якої вона померла..
У касаційній скарзі захисник зазначав, що КПК не передбачає додаткового огляду місця події, а тому протокол та речовий доказ – ніж, вилучений у ході проведення згаданої слідчої дії, є недопустимими.
Читайте також: Допит не може бути негласною слідчою дією
Верховний Суд зауважив, що апеляційний суд правильно вказав, що відсутність у КПК поняття «додатковий огляд» не свідчить, що слідча дія – огляд місця події – може бути проведена виключно один раз, оскільки хід слідчої дії визначає слідчий на підставі законодавчо визначеного порядку її проведення, з урахуванням потреб досудового розслідування та відповідно до умов, які склалися. Додатковий огляд здійснюється у випадках, коли в ході розслідування виникає необхідність оглянути певний об’єкт або ділянку місця події, які або взагалі не були оглянуті під час первинного огляду, або були оглянуті недостатньо ретельно і поверхово. У таких випадках огляду підлягає не все місце події, а тільки окремі його об’єкти або ділянки.
З аналізу ст. 214, 223, 237 КПК випливає, що огляд є слідчою дією, хід якої оформлюється протоколом, натомість положення процесуального законодавства не містить жодних заборон щодо проведення повторних або додаткових оглядів місця події, оскільки слідчий, виходячи з обставин кримінального провадження, вільний у виборі того обсягу і виду слідчих дій, які необхідно провести для досягнення цілей цього кримінального провадження.
Зазначена позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 квітня 2023 р. у справі № 671/612/16-к.
При цьому Верховний Суд вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду змінив, виключив із мотивувальної частини цих судових рішень посилання на пояснення особи щодо обставин вчинення злочину, які були надані під час затримання та зафіксовані у протоколі затримання та на відеозаписі, який є додатком до протоколу. Такі пояснення особи під час її затримання не є джерелом доказування у кримінальному провадженні щодо вчиненого нею злочину, тому не можуть виступати допустимим доказом, у тому числі в аспекті свободи особи від самовикриття.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
