Судова практика
Начальник територіального управління ДСА не може призначати собі премії на власний розсуд
13 травня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 200/2218/19-а відмовила у задоволенні касаційної скарги на рішення судів, якими встановлено конфлікт інтересів у разі призначення посадовцем самому собі премії без зовнішнього погодження.
Наказом Державної судової адміністрації України було проведено позаплановий аудит, в ході якого, зокрема, виявлено незаконне (без відповідного погодження) нарахування та виплачено премії начальнику ТУ ДСА в Київській області – 88 140,26 грн, заступнику начальника – 50 824,28 грн.
На підставі п. 4 ч. 1 та 5 ст. 66 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-IV за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону, начальника ТУ ДСА в Київській області було звільнено з посади, а він звернувся до суду із позовом, у якому наполягав, що призначення премії належить до його компетенції як керівника та здійснюється згідно із наданими законом владними повноваженнями, а отримання премії є його конституційним правом.
Суд першої інстанції своїм рішенням позовні вимоги задовольнив.
Апеляційний суд рішення скасував та ухвалив нове, яким відмовив позивачу у задоволенні вимог з тих мотивів, що позивач при призначенні самим собі премії повинен був керуватися наказом ДСА від 06 липня 2017 р. № 790, яким затверджено Порядок встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА, їх заступникам. Водночас, призначення позивачем премії самому собі без погодження з Головою ДСА України свідчить про те, що такі дії були вчинені в умовах конфлікту інтересів.
Позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою в якій зазначив, що суд апеляційної інстанції надав оцінку висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДСА, як рішенню суб`єкта владних повноважень, яке за своєю правовою природою таким не є. Також наказ про звільнення на думку скаржника не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки відповідачем не дотримано строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що накази, які видавав позивач про преміювання самого себе без їх погодження з керівництвом свідчать, що він фактично надав сам оцінку свого особистого внеску в загальний результат роботи державного органу, яка вплинула на розмір встановленої премії та заробітної плати в цілому.
Згідно ж із положеннями Порядку № 790 позивач, як керівник ТУ ДСА в Київській області, при виданні наказів про преміювання самого себе повинен був погодити встановлений собі розмір премії із суб’єктом призначення – Головою ДСА.
Водночас застосовані у цій справі правові норми свідчили про те, що повноваження Голови ДСА вирішувати питання встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань начальникам ТУ ДСА на законодавчому рівні не врегульовані. Так само відсутні й правові норми, які б зобов’язували керівників державних органів, посади яких належать до категорії «Б» посад державної служби, погоджувати із суб’єктом призначення розмір встановленої собі премії
Тому Велика Палата Верховного Суду звернулася до визначення понять «приватного інтересу» та «реального конфлікту інтересів» та зробила висновок, що встановлення керівником державного органу самостійно собі самому премії без зовнішнього контролю за доцільністю преміювання та обґрунтованістю розміру премії свідчить про те, що такі дії вчиняються в умовах реального конфлікту інтересів.
Водночас колегія надала оцінку наказу Голови ДСА від 06 липня 2017 р., яким затверджено Порядок № 790, вказавши, що Головою ДСА при прийнятті цього наказу не було порушено норми законодавства про державну службу, оскільки останній не встановлює премію начальнику територіального управління, а тільки здійснює її погодження. Порядок № 790 не змінював порядок нарахування премій, а лише здійснив зовнішнє врегулювання та недопущення конфлікту інтересів при нарахуванні премії, у тому числі начальнику територіального управління, собі особисто.
Зважаючи на поведінку позивача, встановлення ним самому собі премії без погодження з Головою ДСА, а також те, що розмір таких премій значно (у рази) перевищував середній розмір премій, які виплачувалися керівникам інших державних органів у системі правосуддя, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач при вчиненні таких дій мав приватний інтерес, що полягав в отриманні грошових коштів. У результаті вчинення таких дій відбулося нарахування грошових коштів у розмірі, який він визначав на власний розсуд без жодного стороннього контролю за процесом прийняття таких рішень.
Підготував Леонід Лазебний
