Connect with us

Судова практика

Належним способом захисту порушеного права поновлення договору оренди землі є позов про визнання укладеною додаткової угоди

Опубліковано

9 червня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 912/1860/19 скасував рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди землі, оскільки позивач уже отримав ефективний захист своїх порушених прав.

Фермерське господарство звернулося до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання поновленим договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди, скасування наказу.

Позовну заяву подано через заперечення ГУ проти поновлення договору оренди вже після погодження сторонами його змінених умов, що є порушенням переважного права орендаря на укладення договору оренди, передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Рішенням господарського суду, залишеним без змін апеляційним судому, позов було задоволено.

У касаційній скарзі третя особа посилалася на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень ст. 116 ЗК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 173 ГПК України та ст.ст. 19, 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд зазначив, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк та визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря.

У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати відповідь з правовим обґрунтуванням, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

З огляду на встановлені судами обставини про те, що ФГ в установлений договором оренди строк звернулося до ГУ з листом-повідомленням про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди та іншими документами, тобто належним чином виконало свій обов’язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано зазначили, що сторони за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення договору на підставі правової конструкції, унормованої ч.ч. 1 – 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», та дійшли згоди щодо нових істотних умов договору, а саме у частині строку його дії.

Однак, орендодавцем не дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

ВС погодився з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про порушення прав позивача з огляду на те, що, спочатку дійшовши згоди про поновлення договору оренди на змінених умовах в частині строку дії договору (з 10 на 7 років), відповідач у подальшому безпідставно ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки на нових погоджених умовах згідно з ч. 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Разом з тим, ВС не погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про визнання поновленим договору оренди, оскільки поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

При цьому суди попередніх інстанцій помилково не врахували того, що позивач у межах розгляду цієї справи вже отримав ефективний захист своїх порушених прав шляхом задоволення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.