Судова практика
Наявність на жорсткому диску приватних фотознімків разом зі службовими документами, виготовленими офіцером забезпечення, не вказує на належність диску саме йому
11 лютого 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 331/814/21 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок.
Органом досудового розслідування офіцер групи матеріально-технічного забезпечення військової частини обвинувачувався в тому, що він, будучи працівником правоохоронного органу, діючи усупереч Інструкції з обміну інформацією в автоматизованій системі управління Збройних сил України «Дніпро», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 січня 2015 р. № 44, при надсиланні листів через автоматизовану систему «Дніпро» за допомогою електронно-обчислювальної техніки здійснював копіювання інформації, що передавалася вказаною системою, на жорсткий диск, який не зареєстровано у військовій частині, тоді як відповідно до п. 3.2 Інструкції не дозволяється розміщення на ньому файлів, які оброблялись в АСУ «Дніпро». В подальшому офіцер втратив зазначений жорсткий диск, який потрапив до сторонньої особи, що призвело до витоку інформації військового характеру.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, фігуранта визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 362 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України через недоведеність, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що дії фігуранта, направлені на збереження та накопичення проектів телеграм, які містили інформацію, котра в подальшому використовувалася в АСУ «Дніпро», порушували п. 1.4, 3.2 Інструкції, оскільки це призвело до копіювання телеграм на носій, його втрати та витоку інформації.
Верховний Суд вказав, що за змістом диспозиції ч. 2 ст. 362 КК України передбачена кримінальна відповідальність за несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації.
Суд першої інстанції встановив, що органом досудового розслідування не встановлено і в обвинувальному акті не зазначено конкретних даних щодо електронно-обчислювальної машини (назви, місця знаходження тощо) та інформації на ній, до якої фігурант мав доступ та яку несанкціоновано скопіював. Натомість, формулювання обвинувачення містило посилання на незаконне копіювання фігурантом інформації із флеш носія, який не є електронно-обчислювальною машиною.
Читайте також: Продаж приставок для несанкціонованого перегляду програм мовлення телевізійних каналів не є втручанням у роботу систем чи мереж
Пунктом 3.2 Інструкції визначено, що для передавання службового листа через АСУ «Дніпро» виконавець надає користувачу (оператору експедиції) АСУ «Дніпро» архів файла службового листа разом з файлом повідомлення на електронному носії інформації з позначкою «Дніпро». Електронний носій інформації, призначений для обробки відкритої інформації, та жорсткий магнітний накопичувач, який використовується в АСУ «Дніпро», повинні бути зареєстрованими у службі діловодства органу військового управління, військової частини та організації.
Із пояснень обвинуваченого було встановлено, що для передачі листів через АСУ «Дніпро» він використовував лише зареєстрований пристрій, як це передбачено зазначеним положенням Інструкції. Згідно з показаннями свідка, начальника зв’язку штабу військової частини, встановлено, що система АСУ «Дніпро» налаштована таким чином, що розпізнає тільки ті флеш-носії, які зареєстровані у системі. Згідно з протоколами тимчасового доступу, огляду ПЕОМ, на якому встановлена система АСУ «Дніпро», а також показань того ж свідка, не було встановлено даних, які б свідчили про підключення до вказаної машини жорсткого диску «Seagate» ємністю 500 Gb з серійним номером S2WMZY13.
На підставі наведеного місцевий суд дійшов висновку, що дослідженими доказами не підтверджено факт порушення фігурантом вимог вищезазначеної Інструкції.
Сторона обвинувачення доводила, що жорсткий диск «Seagate» з серійним номером S2WMZY13 належав фігуранту, оскільки на вказаному носії інформації знаходилися лише документи, які ним готувалися для передавання із використанням АСУ «Дніпро», однак під час перегляду вмісту диска на ньому було виявлено велику кількість приватних фотографій інших осіб, яких, за твердженням обвинуваченого, він не знав.
Крім того, на диску містились проекти інших телеграм, які за змістом були подібні тим, що складав він, однак виготовлені іншими особами, серед яких були й допитані судом свідки. Зазначені документи також містили відомості про передавання їх через систему АСУ «Дніпро».
Отже, за висновком Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вміст жорсткого диску «Seagate» з серійним номером S2WMZY13 не свідчить про його приналежність обвинуваченому, а вирок суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є обґрунтованим та вмотивованим.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
