Судова практика
Не може бути анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий юридичній особі, кінцевим бенефіціарними власником якої є громадянин держави-агресора, без наявності відповідної підстави у ст. 26 КУпН
21 травня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 400/9675/23 задовольнив касаційну скаргу ТОВ у зв’язку з відсутністю підстав для припинення права користування надрами.
Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до ТОВ, в якому на підставі Закону України від 1 грудня 2022 р. № 2805-IX просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, обґрунтовуючи тим, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ є громадянин рф.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» містить невичерпний перелік підстав анулювання дозволів, тому, враховуючи пряму заборону на користування надрами юридичним особам, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави-агресора, наявні підстави для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Читайте також: Конституційно-правові засади передачі в експлуатацію надр не громадянам України
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що ст. 26 Кодексу України про надра передбачено виключний перелік підстав припинення користування надрами, проте нею не передбачено такої підстави для припинення, як належність кінцевого бенефіціарного власника до громадянства держави-агресора. При цьому положеннями ст. 13 Кодексу України про надра визначено лише випадки, коли особи (фізичні або юридичні) не можуть бути користувачами надр, що не може бути ототожнено з підставами для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Верховний Суд вказав, що до набрання чинності Законом № 2805-ІХ (28 березня 2023 р.) норма ч. 3 ст. 26 Кодексу України про надра визначала, що законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами. Проте Законом № 2805-ІХ виключено вказане положення ч. 3 ст. 26 Кодексу України про надра.
Тобто станом на дату звернення до суду з цим позовом ст. 26 Кодексу не містила припису про можливість припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на підставі інших випадків, аніж визначені положеннями ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра.
Читайте також: Загадки вироку Онищенку, або Чому НАБУ зупинилося на пів дорозі?
На підставі аналізу ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та ст. 26 Кодексу України про надра Верховний Суд дійшов висновку, що припинення користування надрами, дозвіл на видобування яких наданий ТОВ, шляхом анулювання цього дозволу можливе лише з підстав, передбачених ст. 26 Кодексу України про надра.
Водночас наявність у юридичної особи – користувача надр кінцевого бенефіціарного власника – громадянина держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, зокрема російської федерації, не передбачено ст. 26 Кодексу України про надра в якості підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
З аналізу змісту ч. 3 – 5 ст. 13 Кодексу України про надра вбачається, що вказаними нормами закону визначаються суб’єкти, яким спеціальний дозвіл на користування надрами не надається та/або дія вже наданого дозволу не продовжується. Водночас вказані норми закону не визначають підстав анулювання вже виданих спеціальних дозволів на користування надрами.
Отже, наявність у позивача ознак, визначених ч. 3 ст. 13 Кодексу України про надра, а саме: наявність у кінцевого бенефіціара громадянства російської федерації не може бути підставою для анулювання виданого спеціального дозволу на користування надрами, оскільки вказане не передбачено ст. 26 цього Кодексу.
На підставі викладеного, у межах спірних правовідносин, колегія суддів сформувала висновок, що внесення на підставі Закону № 2805-ІХ змін до ч. 3 ст. 13 Кодексу про надра України щодо визначення осіб, які не можуть бути користувачами надр, зокрема, юридичні особи, у яких істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи – громадяни та (або) резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, не може бути підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами вже виданого таким юридичним особам без наявності відповідної підстави у ст. 26 Кодексу України про надра.
Отже, Верховний Суд рішення окружного суду та постанову апеляційного суду скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
