Судова практика
Не підлягає спростуванню у цивільному провадженні інформація, отримана під час досудового розслідування
16 серпня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 646/2173/21 скасував рішення судів, які визнали порушення особистих немайнових прав позивача внаслідок поширення прокурором інформації про нього.
Особа звернулася до суду з позовом до прокуратури, Товариства з обмеженою відповідальністю (ICTV) про спростування недостовірної інформації, обґрунтовуючи вимоги тим, що у мережі Інтернет на веб-сайті відповідача у телепрограмі розміщено відеоматеріал, у якому висвітлювались обставини його затримання та обставини обрання районним судом запобіжного заходу. Відеоматеріал містить коментар прокурора, який повідомив, що позивача затримано після вчинення чергової крадіжки.
Посилаючись на приписи ст. 277 ЦК України, позивач наполягав на своєму праві на спростування недостовірної інформації, поширеної у відеоматеріалі прокурором.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації про вчинення ним злочинів, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і така інформація не є оціночним судженням. За відсутності вироку суду стосовно позивача поширення відповідачем спірної інформації порушує презумпцію невинуватості та негативно впливає на немайнові права позивача.
Розглянувши касаційні скарги відповідачів, Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1, 4, 6 та 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
У цій справі частина висловлювань, які позивач вважав недостовірними, а саме: «Було затримано позивача на території іншої області» підтверджуються офіційними документами – протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, тобто мають під собою фактичне підґрунтя.
Щодо іншої частини висловлювань, які позивач вважав недостовірними, а саме: «…безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення, пов’язаного з крадіжкою з автомобіля…», Верховний Суд зазначив, що пунктом 1 ч. 1 ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.
Читайте також: Розповсюдження недостовірної інформації в інтернеті: як захистити свої права?
Тобто у зазначених висловлюваннях: «…безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення, пов’язаного з крадіжкою з автомобіля…», прокурор пояснив визначену кримінально-процесуальним законом правову підставу затримання особи без ухвали слідчого судді, а не вказував на винуватість позивача у вчиненні того чи іншого злочину.
Верховний Суд вчергове зазначив, що не підлягає спростуванню інформація, отримана під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки законом встановлений інший порядок оскарження такої інформації (її дослідження здійснюється під час досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні).
Також Верховний Суд врахував, що у відеоматеріалі з оспорюваною інформацією висвітлювалися події, що мають суспільне значення, оскільки вони стосуються питань громадського правопорядку.
Висновок судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності вироку суду поширення прокурором оспорюваної інформації щодо позивача порушує презумпцію невинуватості, є помилковим, оскільки судами помилково оцінено зміст поширеної прокурором інформації, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та постановлення помилкового рішення.
Висвітлена у відеоматеріалі інформація містить відомості про події, що мають суспільне значення та викликають суспільний резонанс, так як стосуються питань громадського правопорядку. Тому суспільство має бути обізнаним та ознайомленим з такою інформацією, а таке поширення інформації відповідає практиці застосування ЄСПЛ ст. 8 Конвенції. Указане не є порушенням презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Отже, Верховний Суд рішення районного суду й постанову апеляційного суду скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
