Судова практика
Не всі рішення НКРЕКП оскаржуються в адміністративному суді
Оскарження рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, щодо встановлення тарифів належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки такі рішення мають публічно-правовий характер
19 березня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула адміністративну справу № 826/16994/15 за позовом фізичної особи до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» м. Монастирище, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (НКРЕКП), фізична особа, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», про встановлення відсутності повноважень, визнання незаконними та нечинними рішень, визнання дій протиправними.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30 вересня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від, у задоволенні позову відмовив, виходячи з того, що НКРЕКП як орган державного регулювання у сфері комунальних послуг наділений повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги, у тому числі на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення; виконавчий комітет Міськради наділений повноваженнями зі встановлення тарифів на комунальні послуги, окрім тих, які встановлюються НКРКП; оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії та породжують права і обов’язки виключно у осіб, яких вони стосуються, та не стосуються прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, третя особа оскаржила їх у касаційному порядку, оскільки, на її думку, позови до НКРЕКП мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.
За результатами розгляду Велика Палата зазначила, що НКРЕКП було утворено на виконання законів України від 20 квітня 2000 р. № 1682-III «Про природні монополії», 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику» і 9 липня 2010 р. № 2479-VI «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» Указом Президента України від 27 серпня 2014 р. № 694/2014.
Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов’язковими до виконання суб’єктами природних монополій. Ці рішення можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов’язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії. Такі рішення не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
Крім того, рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу НКРЕКП та його місце у сфері енергетики та комунальних послуг дозволяє зробити висновок, що у цих відносинах Комісія є суб’єктом публічного права, створений з метою державного регулювання, моніторингу та контролю у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто наділений владними управлінськими функціями, а тому є суб’єктом владних повноважень у розумінні КАС.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, помилково зазначили, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії. Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 16 жовтня 2018 р. у справі № 9901/415/18 та від 18 грудня 2018 р. у справі № 9901/657/18.
Положення оскаржуваної у цій справі постанови НКРЕКП мають загальний характер, оскільки цією постановою встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню, тобто кількісно невизначеній і неперсоніфікованій групі людей, суб’єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг.
Крім того, згадана постанова розрахована на неодноразове застосування, нею встановлено норми права, а отже, вона є нормативно-правовим актом. До того ж Міністерство юстиції України зареєструвало її як нормативно-правовий акт в межах наданих повноважень та відповідно до чинного законодавства.
Натомість дві інші постанови НКРЕКП не є нормативно-правовими актами, їхні приписи стосуються прав та обов’язків виключно ДП «Теплокомуненерго» ПАТ «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» та поширюють свою дію на конкретне вказане підприємство, у зв’язку з чим ці постанови не відповідають ознакам нормативно-правового акта, не встановлюють та не змінюють чи скасовують норми права.
Таким чином Велика Палата дійшла висновку, що спір за участю НКРЕКП щодо встановлення тарифів має публічно-правовий характер та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Підготував Леонід Лазебний
