Судова практика
Не вважається тимчасово вилученим майном, на яке може бути накладено арешт, перероблений на вогнепальну зброю газовий пістолет

27 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 233/5393/20 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, погодившись з його доводами щодо безпідставного визнання недопустимим доказом у кримінальному провадженні переробленого газового пістолета через відсутність ухвали слідчого судді про накладення на нього арешту як на тимчасово вилучене майно.
Місцевий суд визнав фігуранта винуватим та засудив за ч. 1 ст. 263 КК.
Апеляційний суд цей вирок скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в нього умислу на незаконне зберігання вогнепальної зброї.
У касаційній скарзі прокурор вказував на безпідставність визнання переробленого пістолета недопустимим доказом, оскільки він є ручною вогнепальною зброєю, на зберігання якої обвинувачений дозволу не мав, тобто на момент вилучення був предметом, які вилучені законом з обігу, а тому не вважався тимчасово вилученим майном і не потребував обов’язкового накладення на нього арешту слідчим суддею.
Читайте також: Чи є правомірним кримінальне переслідування за незаконне поводження зі зброєю?
Верховний Суд вказав, що відповідно до положень ч. 7 ст. 236 КПК під час обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як встановлено висновком судової експертизи зброї, пістолет, вилучений у фігуранта, є ручною вогнепальною зброєю придатною до стрільби, у тому числі, штатними патронами до бойової зброї.
Отже, зважаючи на те, що вилучений в обвинуваченого пістолет згідно з висновком вищевказаної експертизи є ручною вогнепальною зброєю, а при проведенні обшуку він не мав дозволу на зберігання вогнепальної зброї, тобто у цьому конкретному випадку вилучений пістолет належав саме до предметів, які вилучені законом з обігу, а тому він не міг вважатися тимчасово вилученим майном і не потребував обов`язкового накладення на нього арешту слідчим суддею.
Читайте також: Щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України)
Крім того, відповідно до ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Отже, зважаючи на те, що арешт майна є одним із заходів забезпечення збереження речових доказів, тому не накладення арешту на майно не тягне за собою наслідків у вигляді визнання доказів недопустимими.
Тому Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний