Судова практика
Не є обов’язковою участь засудженого та захисника в судовому засіданні у провадженні за виключними обставинами в разі відсутності підстав для відкриття провадження
6 червня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 937/8891/19 залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, якому було відмовлено у відкритті провадження за його заявою.
Ухвалою міськрайонного суду, залишеною без змін апеляційним судом, відмовлено у відкритті провадження за заявою засудженого про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду та ухвали Верховного Суду України.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що судове засідання в міськрайонному суді здійснювалось без його участі та участі його захисника.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, за результатами дослідження заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами встановив, що офіційне тлумачення норм Конституції України та практика Верховного Суду не є виключними обставинами. При цьому суд апеляційної інстанції наголосив, що не є такі обставини і нововиявленими.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанції щодо необхідності відмови у відкритті провадження за заявою засудженого про перегляд за виключними обставинами вироку апеляційного суду та ухвали Верховного Суду України є обґрунтованими.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи засудженого щодо порушення його права на захист (які є аналогічними з доводами касаційної скарги), зокрема щодо того, що місцевий суд розглянув його заяву про перегляд судових рішень за виключними обставинами за його відсутності та за відсутності захисника.
Зокрема апеляційний суд зауважив, що нормами КПК, які регулюють порядок здійснення провадження за виключними обставинами, не передбачено обов’язкової участі засудженого та захисника в судовому засіданні в тому разі, якщо суддя дійде висновку про відсутність підстав для відкриття провадження.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 370 КПК, а переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі засудженого не наведено, у зв’язку з чим дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення викладених в апеляційній скарзі вимог.
З такими висновками судів попередніх інстанцій в цілому погодився і Верховний Суд.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
