Судова практика
Недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання договору недійсним
2 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/22877/19 відмовив у задоволенні касаційної скарги позивача, який вимагав визнання недійсним договору купівлі-продажу через відсутність у його паспорті фотокартки у зв’язку із досягненням двадцятип’ятирічного віку при підписанні договору.
Продавець звернувся до суду з позовом до покупця про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним.
Позивач посилався на те, що договір купівлі-продажу автомобіля, укладений між ним та відповідачем, підлягає визнанню недійсним, оскільки на час укладення договору був недійсним його паспорт у зв’язку із тим, що до нього не вклеєно фотокартку після досягнення двадцятип’ятирічного віку.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували заявлені позовні вимоги та свідчили про порушення його прав при укладенні договору купівлі-продажу транспортного засобу. Та обставина, що на момент укладення договору купівлі-продажу автомобіля у паспорті позивача не була вклеєна фотокартка у зв`язку із досягненням ним двадцятип’ятирічного віку не свідчить про невідповідність волевиявлення відчужувача автомобіля на його продаж, зважаючи, зокрема, на той факт, що позивачем не заперечувались обставини укладення договору та факт його підписання.
У касаційній скарзі позивач наполягав, що паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним, що визначено у п. 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ. Недійсність паспорту громадянина України має наслідком недійсність правочину, при укладенні якого було використано недійсний паспорт.
Верховний Суд вказав, що вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив, що позивачем не надано належних доказів, які б безспірно підтверджували наявність правових підстав для визнання оспореного правочину, укладеного між сторонами спору, недійсним: недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Відсутність у паспорті позивача фотокартки у зв’язку із досягненням двадцятип’ятирічного віку не є безумовною підставою для визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України із урахуванням встановлених у цій справі обставин.
Згідно з матеріалами справи позивач не заперечував добровільне укладення ним договору купівлі-продажу.
Відповідно до Положення про паспорт громадянина до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Враховуючи те, що сторони договору купівлі-продажу не мали сумніву в ідентичності особи кожної з них, знали про наявність дефекту паспорта позивача, договір купівлі-продажу вчинили за взаємною згодою, зокрема добровільні дії позивача були спрямовані на відчуження транспортного засобу, подання ним особисто документів, необхідних для перереєстрації транспортного засобу, недійсність паспорта позивача не може бути підставою для задоволення його позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами у справі.
Підготував Леонід Лазебний
