Судова практика
Необхідність застосування спеціальної конфіскації майна має доводити сторона обвинувачення. Обвинувачений не повинний доводити правомірність його набуття
6 липня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 644/5486/21 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який вказував на помилковість висновку судів про необхідність конфіскації в дохід держави грошових коштів та мобільних телефонів.
Вироком районного суду фігуранта засуджено за ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України.
Визначено долю речових доказів у відповідності до положень ч. 9 ст. 100 КПК України, в тому числі ухвалено конфіскувати в дохід держави грошові кошти, що зберігаються в банку, а також 3 мобільні телефони.
Апеляційний суд пом’якшив призначене покарання.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що відповідно до положень ст. 91, 92 КПК України обов’язок доведення того, що гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, покладається на слідчого, прокурора, чого судами враховано не було. Замість з’ясування та перевірки цих обставин суди обох інстанцій переклали на обвинуваченого обов’язок доведення належності вказаних коштів як таких, що здобуті правомірним шляхом.
Читайте також: Спеціальна конфіскація не порушує конституційних гарантій захисту права власності
Верховний Суд вказав, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Обов’язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, – на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК України).
Тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи, і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації – гроші, цінності тощо, та чи вирішувалося питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час апеляційного розгляду прокурор зазначив, що у сторони обвинувачення відсутні дані щодо злочинності походження грошових коштів, вилучених у засудженого. Щодо конфіскації мобільних телефонів прокурор вказав про те, що вони не були засобами для виготовлення незаконної продукції. За таких обставин прокурор підтримав позицію сторони обвинувачення, висловлену в суді першої інстанції, та вважав за необхідне повернути вилучені грошові кошти і мобільні телефони засудженому.
За висновком Верховного Суду апеляційний суд інстанції не врахував положення закону щодо умови, за якої може бути застосована спеціальна конфіскація майна, зокрема щодо обов’язку доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації саме стороною обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи, і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
