Судова практика
Необізнаність заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження такого рішення
8 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 759/14313/24 задовольнив касаційну скаргу представника банку, якому було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою слідчого судді районного суду відмовлено у задоволенні скарги представника банку на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Ухвалою апеляційного суду на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України йому було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді районного суду, а апеляційну скаргу повернуто.
Суд апеляційної інстанції послався на те, що представника хоч і з затримкою, проте було повідомлено про розгляд його скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, що відбувся 16 липня 2024 р. Тому апеляційна скарга повинна була бути подана протягом 5 днів з дня оголошення ухвали слідчого судді, тобто строк на апеляційне оскарження розпочався 17 липня 2024 р., а кінцевим днем для подачі апеляційної скарги є 22 липня 2024 р. Також суд зауважив, що представник хоч і був обізнаний про судове засідання 16 липня 2024 р. із запізненням, проте не вжив жодних заходів для подачі апеляційної скарги в строк, визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України. Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що представником не було наведено поважних причин, які б об’єктивно унеможливлювали вчасно подати апеляційну скаргу.
Читайте також: Необізнаність скаржника про мотиви постановленої суддею ухвали є поважною причиною пропуску строку її апеляційного оскарження
У касаційній скарзі представник банку зазначав, що районний суд розглянув скаргу банку за відсутності скаржника, який був несвоєчасно повідомлений про дату і час розгляду справи. Тому днем початку строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді для скаржника є наступний день за днем отримання повного тексту ухвали через підсистему «Електронний Суд» – 26 липня 2024 р. Отже, строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин.
Верховний Суд вказав, що за матеріалами провадження представник в апеляційній скарзі як підставу для поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді районного суду від 16 липня 2024 р. зазначав, що його було повідомлено районним судом про розгляд його скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження вже після проведення такого розгляду, саму ж ухвалу від 16 липня 2024 р. було отримано через підсистему «Електронний суд» 26 липня 2024 р., апеляційну скаргу було направлено засобами поштового зв’язку 31 липня 2024 р.
Проте, апеляційний суд знехтував такими аргументами представника та вказав, що отримання представником повідомлення про розгляд її скарги вже після проведення такого, не є перешкодою особі самостійно цікавитися про результати судового засідання, а відтак, і з дотриманням строків апеляційного оскарження звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Читайте також: Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень
Таке бачення апеляційного суду Верховний Суд визнав помилковим, а рішення про повернення апеляційної скарги, як такої, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження, – передчасним.
Апеляційний суд не зважив на те, що для належного обґрунтування апеляційної скарги недостатньо бути проінформованим про результати розгляду справи, а необхідно знати мотиви прийнятого рішення. Поза увагою апеляційного суду залишилась і правова позиція, висловлена у постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 р. (справа № 461/1434/18), згідно з якою у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Таким чином, апеляційний суд без з’ясування всіх обставин, передчасно відмовив представнику у поновленні строку на апеляційне оскарження, чим фактично позбавив його права на оскарження судового рішення, а тому Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
