Судова практика
Непроживання особи у власній квартирі не звільняє її від обов’язку сплачувати надані житлово-комунальні послуги
2 квітня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/29813/17-ц залишив без задоволення касаційну скаргу власниці квартири, яка не виконувала обов’язків з утримання квартири та оплати житлово-комунальних послуг, посилаючись на непроживання в квартирі та реєстрацію за іншою адресою.
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку звернулось до суду з позовом до особи про стягнення заборгованості.
Свої вимоги ОСББ мотивувало тим, що відповідачка є власником квартири, не виконує свої зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, тому просило стягнути заборгованість за період з квітня 2012 р. по березень 2014 р., три проценти річних та інфляційні витрати.
Рішенням районного суду у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження укладення з відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг, а також не надано доказів на підтвердження надання послуг і їх вартості.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідачка є власником квартири, а тому має обов’язок щодо утримання належної їй квартири та оплати житлово-комунальних послуг. Власне факт реєстрації місця проживання в квартирі не впливає на обов`язок внесення власником квартири плати за житлово-комунальні послуги. Між сторонами спору фактично склалися відносини щодо надання житлово-комунальних послуг, тобто слід вважати, що між сторонами сформовані договірні відносини.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу відповідачки, Верховний Суд зазначив, що dідповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Серед обов’язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є такі: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата спожитих житлово-комунальні послуг.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У цій справі ОСББ, створене власниками квартир у будинку з метою управління і забезпечення експлуатації нерухомого майна, фактично здійснювало управління вказаним житловим будинком та несло витрати з його утримання, а відповідачка, яка є власником квартири у цьому будинку, не відмовлялась від житлово-комунальних послуг, отримувала їх і не оплачувала їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості.
Таким чином, непроживання відповідачки у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє від обов’язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг, які були надані ОСББ.
Підготував Леонід Лазебний
