Судова практика
Нероз’яснення обвинуваченому його права заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів тягне скасування вироку
14 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 450/2757/22 задовольнив касаційну скаргу прокурора через незабезпечення обвинуваченому права на колегіальний розгляд справи.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК.
Згідно з журналом та технічним записом судового засідання під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції не виконав імперативної вимоги, визначеної у ч. 4 ст. 315 КПК, та не роз’яснив обвинуваченому його право на розгляд провадження колегіальним складом суду.
Читайте також: Нероз’яснення особі її права на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є істотним порушенням вимог закону
Апеляційний суд врахував доводи захисника, що головуючий суддя не роз’яснив обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Водночас суд зазначив, що кримінальне провадження в суді першої інстанції у складі трьох суддів здійснюється лише за клопотанням обвинуваченого, що є його правом. У той же час ні обвинувачений, ні його захисник не висловили жодних заперечень з приводу розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції суддею одноособово, права на що вони позбавлені не були, а в апеляційній скарзі захисник не обґрунтував, що це порушення призвело до неповноти судового розгляду. Також суд звернув увагу, що обвинувачений в суді першої інстанції отримав пам’ятку про права та обов’язки та його інтереси представляв професійний захисник.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що нероз’яснення обвинуваченому права заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів за таких обставин не є безумовною підставою для скасування вироку суду.
Обґрунтовуючи свої вимоги у касаційній скарзі, прокурор посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 5 червня 2024 р. (справа № 541/1717/23), а також на практику Верховного Суду України (постанова від 25 червня 2015 р. у справі № 5-111кс15).
Верховний Суд вказав, що фігурант обвинувачувався, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК, яке з огляду на положення ст. 12 КК є особливо тяжким злочином.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Визначений ч. 4 ст. 315 КПК обов’язок суду під час підготовчого судового засідання роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, надає обвинуваченому можливість підготуватись до реалізації такого права, щоб його рішення з цього питання було виваженим та обґрунтованим. Тільки в такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Право на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є додатковою гарантією неупередженого та справедливого судового розгляду, та невід’ємною складовою права обвинуваченої особи на захист. Недотримання зазначених вимог закону, за висновком Верховного Суду, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки може перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, Верховний Суд вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
