Судова практика
Нероз’яснення особі її права на розгляд кримінального провадження колегіальним складом суду є істотним порушенням вимог закону
5 червня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 541/1717/23 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який стверджував про незаконний склад суду.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу засуджено за ч. 1 ст. 115 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що розгляд у суді першої інстанції проведено незаконним складом суду, враховуючи, що у порушення вимог ч. 4 ст. 315 КПК особі не було роз’яснено її право на розгляд кримінального провадження за вчинення особливо тяжкого злочину колегіально у складі трьох суддів.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Читайте також: Засуджених за злочини проти національної безпеки позбавлятимуть держнагород
Крім того, як передбачено ч. 4 ст. 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Недотримання зазначених вимог закону є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки може перешкодити суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення.
За результатом перевірки матеріалів кримінального провадження, а саме звукозапису судового засідання, Верховним Судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції не виконав імперативної вимоги, визначеної у ч. 4 ст. 315 КПК, та не роз’яснив обвинуваченій її право на розгляд провадження колегіальним складом суду.
Більше того, право на колегіальний розгляд кримінального провадження не було роз’яснене обвинуваченій аж до завершення судового розгляду та постановлення обвинувального вироку.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, сторона захисту оскаржила його в апеляційному порядку. При цьому у апеляційній скарзі захисник наголошував на порушенні права особи на захист через нероз’яснення їй права на здійснення розгляду кримінального провадження у складі трьох професійних суддів.
Відмовляючи у задоволенні наведених доводів апеляційної скарги, в ухвалі апеляційний суд зазначив, що доводи захисника у цій частині є слушними. Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд справи проведено у присутності захисника, судом надавалась можливість учасникам кримінального провадження заявляти клопотання, проте сторона захисту відповідним правом не скористалася, та такого клопотання не заявляла.
Крім того, апеляційний суд констатував, що захисник у апеляційній скарзі не ставив питання про призначення нового розгляду у суді першої інстанції, а тому така обставина не є безумовною підставою для скасування вироку суду.
Проте Верховний Суд зазначив, що залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника, суд апеляційної інстанції вказані у ній доводи стосовно порушення права обвинуваченої на захист та на справедливий суд належним чином не перевірив та не відреагував на допущені судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, чим порушив вимоги ст. 419 КПК.
Таким чином, внаслідок нероз’яснення обвинуваченій її права на здійснення розгляду кримінального провадження колегіальним складом суду було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.
Отже, Верховний Суд вирок міськрайонного суду та ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
