Судова практика
Невиконання судом вимоги про встановлення змісту норми іноземного права є підставою для скасування прийнятого рішення
19 серпня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 461/8156/17 дійшов висновку, що при розгляді справи щодо визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародної угоди, визначальним є документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесено рішення і яка не брала участі у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином.
Особа (заявник) звернувся до суду з клопотанням про визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародної угоди, у якому просила суд визнати заочний вирок Окружного Суду у місті Радомі, 1 (Цивільний Відділ) про стягнення з громадянина України на користь іншої особи боргу, що набрав законної сили, та надати дозвіл на примусове виконання цього вироку.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, у задоволенні клопотання відмовлено у зв’язку з тим, що іноземний суд не повідомив боржника належним чином про дату, час та місце розгляду справи, тому громадянин був позбавлений можливості захистити свої права.
У касаційній скарзі заявник вказував, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на положення § 1 статті 1135-5 Цивільного процесуального Кодексу Республіки Польща. Крім того, уповноваженому представнику боржника було вручено Галицьким районним судом м. Львова документи, в яких суд одночасно повідомляв боржника про норму § 1 статті 1135-5 ЦПК Республіки Польща та надав боржнику строк тривалістю один місяць з моменту вручення цієї повістки на визначення уповноваженого в Республіці Польща, в іншому випадку судові листи будуть залишатися в матеріалах справи як вручені.
Верховний Суд вказав, що визнання та виконання в Україні рішень, винесених на території Республіки Польща, врегульовано Договором між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого постановою Верховної Ради від 4 лютого 1994 р. № 3941-XII.
Стаття 49 цього Договору врегульовує визнання та виконання Договірними Сторонами на своїй території рішень, винесених на території іншої Договірної Сторони, а ст. 50 визначає умови такого визнання та виконання, однією з яких є надання стороні можливості захисту своїх прав при розгляді справи по суті, що передбачає, зокрема, отримання виклику в судове засідання своєчасно і належним чином.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 51 Договору передбачено, що до клопотання про визнання і виконання рішення подається документ, який підтверджує, що сторона, стосовно якої винесене рішення і яка не брала участі у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене.
Таким чином, порядок повідомлення учасника справи про судовий процес і вручення цій особі судової повістки (виклику в суд) регулюється правом держави, суд якої вирішує справу по суті (lex fori).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.
В цій справі апеляційний суд порушив вимоги ч. 1 ст. 382 ЦПК України і не навів в оскаржуваній постанові мотиви відхилення доводів апеляційної скарги адвоката заявника про те, що заочний вирок Окружного Суду у місті Радомі, 1 (Цивільний Відділ) прийнято відповідно до вимог § 1 ст. 1135-5 ЦПК Республіки Польща.
Також апеляційний суд не звернув уваги на те, що суд першої інстанції витребував з польського суду справу про стягнення боргу, проте не врахував інформації щодо виконання доручення цього суду про вручення боржнику виклику в судове засідання та доказів того, що представнику боржника неодноразово вручалися судові документи стосовно розгляду справи польським судом.
Отже, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
