Судова практика
Незабезпечення державою громадян, які страждають на рідкісні захворювання, безоплатними ліками є підставою для відшкодування їм витрат на придбанням таких ліків
5 березня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/29128/23 задовольнив касаційну скаргу позивача, якого не було забезпечено безоплатними ліками.
Особа звернулася до суду з позовом до департаменту охорони здоров`я виконавчого органу міської ради про відшкодування витрат на придбання ліків, які вона вимушена була купувати за власний рахунок, оскільки держава не виконала свого обов’язку щодо безоплатного забезпечення цими ліками.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача із забезпечення позивача лікарським засобом позивачу завдано шкоду на суму 256 709,10 грн.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове про відмову в позові з посиланням на те, що позивач не надав доказів на підтвердження перебування його на відповідному медичному обліку, доказів звернення до відповідача у період придбання позивачем ліків за власні кошти у матеріалах справи немає, а також позивач не надав доказів на підтвердження того, що сплачені ним за придбання ліків кошти є шкодою, завданою внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що у справі встановлено і учасниками справи не заперечується, що позивачу встановлено діагноз «акромегалія», що є рідкісним (орфанним) захворюванням.
На рівні національного законодавства ст. 53-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що держава забезпечує заходи з профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та організацію надання громадянам, які страждають на такі захворювання, відповідної медичної допомоги.
Громадяни, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, безперебійно та безоплатно забезпечуються необхідними для лікування цих захворювань лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до їх переліку та обсягів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Порядку забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та відповідними харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. № 160, забезпечення громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, лікарськими засобами та харчовими продуктами здійснюється закладами охорони здоров’я відповідного профілю за місцем проживання або лікування таких громадян.
Захворювання акромегалія міститься в Переліку рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 жовтня 2014 р. № 778.
Згідно із пп. 3 п. «б» ч. 1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
Із вказаного випливає позитивний обов’язок держави у встановлених законодавством випадках забезпечувати хворого необхідними для лікування лікарськими засобами.
Позивач неодноразово звертався до суду і наголошував на протиправності дій відповідача і відповідні рішення судів набрали законної сили. На відповідні обставини він послався в позовній заяві і суд першої інстанції врахував встановлені в судових рішеннях обставини при ухвалені рішення суду.
Суд першої інстанції правильно встановив та виснував, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивач був вимушений за власний рахунок забезпечувати себе зазначеним лікарським засобом в період з серпня 2021 р. до січня 2023 р., врахував встановлені рішеннями судів обставини та положення ст. 82 ЦПК.
У зв’язку із чим висновки апеляційного суду спростовуються встановленими рішеннями судів обставинами.
При цьому позивач протягом багатьох років перебуває у відносинах із відповідачем щодо забезпечення його ліками, а тому позиція про ненадання доказів на підтвердження перебування його на відповідному медичному обліку та доказів звернення до відповідача у період придбання не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
У спірних правовідносинах можливість відшкодування шкоди позивачу ґрунтується на нормах ЦК.
Розмір шкоди позивач підтвердив копіями чеків на суму 256 709,10 грн на придбання лікарського засобу. Відповідач цих обставин не спростував.
Тому Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував, рішення районного суду залишив у силі.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
