Судова практика
Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають роз’яснити можливість та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних
7 червня 2018 р. Верховний Суд у справі № 490/14887/13-к скасував рішення місцевого та апеляційного судів, оскільки прокурор і місцевий суд під час підготовчого судового засідання не роз’яснили обвинуваченим можливості та особливостей розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних.
Вироком районного суду осіб засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо одного засудженого змінено та виключено посилання на обтяжуючу покарання обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
У касаційній скарзі засуджений просив судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 122 КК України.
Верховний Суд нагадав, що критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою ст. 31 КПК України. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб’єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Правова природа інституту суду присяжних суттєво відрізняється від інших двох складів суду. Такий висновок підтверджується наступними чинниками:
а) віднесенням провадження в суді присяжних до особливого порядку провадження в суді першої інстанції (параграф 2 глави 30 Розділу IV КПК);
б) спеціальним порядком формування суду присяжних;
в) наділенням присяжних при відправленні правосуддя широким колом прав.
У зв’язку із наведеним закономірним є те, що саме до компетенції суду присяжних законодавець відніс розгляд особливо тяжких злочинів, за які передбачено найбільш суворий вид покарання – довічне позбавлення волі, а також встановив інший, відмінний від загального, порядок роз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних.
Так, ст. 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
При цьому письмове роз’яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду. Суд також зобов’язаний роз’яснити право на розгляд справи судом присяжних під час підготовчого судового засідання та у разі, якщо обвинувачений заявить таке клопотання, призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.
Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, у тому числі з технічного запису судового засідання, прокурор і місцевий суд під час підготовчого судового засідання не роз’яснили обвинуваченим можливості та особливостей розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних, а, отже, суд порушив вимоги ч. 1 ст. 384 КПК України .
Невиконання місцевим судом під час підготовчого судового засідання вказаних вимог процесуального закону є його істотним порушенням та безумовною підставою для скасування судових рішень, адже, крім іншого, ставить під сумнів ухвалення судового рішення законним складом суду.
За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, оскільки тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження.
Підготував Леонід Лазебний
