Судова практика
Оскарження акта про нещасний випадок щодо особи під час проходження нею публічної служби, має відбуватися в порядку адміністративного судочинства
Спори, пов`язані з реалізацією правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
26 червня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 1640/3010/18 за позовом колишнього співробітника Нацполіції до Головного управління Національної поліції в Полтавській області визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії.
Позивач із листопада 2015 р. по 3 липня 2017 р. проходив службу в органах Нацполіції, де з 2016 р. обіймав посаду старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУ Нацполіції. 1 червня 2017 р., виконуючи свої службові обов`язки із представництва інтересів Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, здійснюючи доставку кореспонденції, втратив свідомість.
27 червня 2017 р. позивача було оглянуто військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області», де відповідно до свідоцтва про хворобу від 27 червня 2017 р. № 192 йому встановлено діагноз, що пов`язаний з проходженням служби в поліції. 30 червня 2017 р. позивача звільнено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закон № 580-VIII) звільнено зі служби в поліції (через хворобу) з 3 липня 2017 р.
14 серпня 2018 р. Комісією ГУ Нацполіції складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5*, що стався 1 червня 2017 р. , затверджено акт про нещасний випадок невиробничого характеру. За висновками зазначених актів, подія, яка трапилася із позивачем, не є нещасним випадком відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1346.
Не погоджуючись із такими висновками ГУ Нацполіції позивач звернувся до суду із вимогами скасувати акт за формою Н-5* і акт № 6 за формою НТ* та зобов`язати видати нові акти.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 р. позовні вимоги задоволено частково – визнано протиправним та скасовано: зазначені акти, зобов`язано ГУ Нацполіції повторно провести службове розслідування за фактом раптового погіршення стану здоров`я позивача з урахуванням висновків суду.
Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, провадження у справі закрив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС, дійшовши висновку, що справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із касаційною скаргою.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції мотивував рішення тим, що справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин, при цьому послався на висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 р. в справі № 826/4176/18.
Проте Велика Палата не погодилася із таким висновком, оскільки посилання суду апеляційної інстанції на зазначений вище висновок суду касаційної інстанції стосується спору між управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві та ТОВ «Воля-Кабель» про скасування актів проведення розслідування нещасного випадку щодо особи, яка перебувала у трудових відносинах із товариством.
В розглядуваній справі позивач проходив службу в органах внутрішніх справ і подав адміністративний позов до ГУ Нацполіції, тобто до суб`єкта владних повноважень, зокрема, щодо скасування спірних актів. Зазначені акти затверджені начальником ГУ Нацполіції, а до складу Комісії входять атестовані працівники поліції цього ж Управління, що свідчить про прийняття спірних актів саме суб`єктом владних повноважень.
За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
You must be logged in to post a comment Login