Судова практика
Особа, яка законно вселилася в жиле приміщення як член сім`ї наймача має право позиватися про визнання наймача таким, що втратив право користування житлом
20 вересня 2021 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 200/17337/17 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 р. у справі № 524/7927/16-ц, про те, що у позивача, який не є власником або наймачем, а членом сім’ї наймача кімнати в гуртожитку, не виникає права на звернення до суду з позовом про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Жінка звернулася до суду із позовом до чоловіка про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням з тих підстав, що у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин відповідач, зібравши свої особисті речі, виїхав із кімнати у невідомому напрямку. Тим часом нарахування платежів за комунальні послуги, які вона сплачує сама, здійснюється з розрахунку кількості зареєстрованих осіб.
Заочним рішенням районного суду позов задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що оскільки позивачка на час звернення до суду із зазначеними вимогами не була власником або наймачем кімнати, а була особою зареєстрованою, як член сім`ї відповідального квартиронаймача кімнати у гуртожитку, то вона не має права на звернення до суду з позовом про визнання особи (квартиронаймача кімнати у гуртожитку) таким, що втратив право користування жилим приміщенням у гуртожитку, яке перебуває у власності територіальної громади міста.
Розглянувши касаційну скаргу позивачки, Верховний Суд вказав, що аналіз ст.ст. 64, 65 Житлового кодексу Української РСР свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивачка наголошувала на тому, що вона зареєстрована у спірній кімнаті, сама проживала у спірному житлі, несла тягар його повного утримання, сплачувала комунальні послуги, а відповідач не проживав у спірному житлі більше 10 місяців, витрати на утримання житла не ніс, втратив інтерес до жила, а тому є підстави вважати його таким, що втратив право користування житлом.
Читайте також: Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивачка не наділена правом на звернення до суду із цим позовом, апеляційний суд не звернув уваги на те, що позивачка є членом сім`ї наймача, особою, яка правомірно користується кімнатою у гуртожитку, та наголошувала на порушенні її прав й наявності передбачених законом підстав для визнання колишнього чоловіка (наймача) таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Враховуючи вказані обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що позивачка не може бути обмежена у праві на звернення до суду із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому зареєстроване місце проживання позивачки.
Читайте також: Коли втрата інтересу до жилого приміщення може стати підставою для виселення: роз’яснення ВС
На підставі викладеного, Верховний Суд висловив висновок, що із урахуванням положень ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Отже, Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Підготував Леонід Лазебний
