Судова практика
Оцінювати викладені у скарзі доводи можна лише на стадії її розгляду по суті
5 липня 2018 р. Верховний Суд у справі № 461/6569/17к скасував рішення апеляційного суду, яким на стадії прийняття апеляційної скарги фактично проведено оцінку викладених у ній доводів.
Вироком районного суду особу засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.
На зазначений вирок захисник в інтересах засудженої подав апеляційну скаргу, за якою суддя апеляційного суду відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК у зв’язку з тим, що судове рішення було оскаржено виключно на підставах, на яких його не може бути оскаржено згідно з положеннями ст. 394 КПК.
У касаційній скарзі захисник посилався на порушення права засудженої на захист, оскільки судовий розгляд у суді першої інстанції було проведено без участі захисника, та наводив доводи щодо істотного порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, на які суд апеляційної інстанції уваги не звернув і необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, чим порушив вимоги ст. 394, ч. 4 ст. 399 КПК України.
Верховний Суд зазначив, що ч. 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише в разі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких його не може бути оскаржено за положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку на підставі заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу.
Верховний Суд встановив, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суддя мотивував рішення тим, що під час судового розгляду, яке було здійснено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, обвинуваченій було роз’яснено право мати захисника, проте вона відмовилася від нього, і не заперечувала фактичних обставин правопорушення та визнала вину, а тому суд першої інстанції з дотриманням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому з’ясував, чи правильно розуміють особи зміст цих обставин, а також роз’яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.
Крім того, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що захисник оскаржує вирок суду виключно з підстав, з яких його не може бути оскаржено згідно зі ст. 394 КПК України.
Тобто суддя апеляційного суду на стадії прийняття апеляційної скарги фактично вдався до оцінки доводів, викладених у скарзі, що можна здійснювати лише на стадії апеляційного розгляду скарги по суті, і, при цьому не звернув уваги на зміст доводів захисника, який вказував на істотні порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.
То ж Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду та направив справу на новий розгляд.
Підготував Леонід Лазебний
