Судова практика
Перепланування у власній квартирі без втручання у конструктивні елементи будівлі не потребують отримання дозволу
28 квітня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 727/11479/17 залишив без задоволення касаційну скаргу на рішення суду, яким встановлено відсутність порушень прав сусідів під час перепланування квартири.
Особа звернулась до суду з позовом до власника сусідньої з позивачем квартири, в якому просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом приведення квартири у попередній стан за власний рахунок.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником 2/3 частин квартири. Власником іншої 1/3 частини вказаної квартири є інша особа, яка самочинно здійснила реконструкцію жилого приміщення із зміною цільового призначення та здійснює у приміщенні цієї квартири торговельну діяльність з продажу легкозаймистих товарів за відсутності пожежної сигналізації, перешкоджає заїзду та проходу, користування прибудинковою територією.
Рішенням районного суду позов задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих мотивів, що відповідно до ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень прав, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його права на користування квартирою внаслідок здійснення відповідачем будівельних робіт з перепланування квартири.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що апеляційним судом не надано належної оцінки тим обставинам, що відповідач здійснив реконструкцію квартири без відповідного дозволу позивача та дозвільних документів компетентних органів, змінив цільове призначення об`єкта нерухомості з житлового на нежитловий на земельній ділянці, яка не призначена для такого виду діяльності та не належить відповідачу.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Частиною 1 ст. 320 ЦК України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, – за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. 152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.
Розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначено, що перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об’єкта будівництва передбачає зміну його геометричних розмірів, унаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції.
До перепланування віднесено ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції жилого будинку з метою підвищення благоустрою та поліпшення умов проживання без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку або приміщенні.
Установлено, що відповідач здійснив перепланування його квартири, зокрема, демонтував перегородку, втручань в конструктивні елементи будівлі не здійснювалося.
Вказане перепланування квартири відповідає державним стандартам будівельних норм та правилам щодо безпечної експлуатації і не потребувало отримання дозвільних документів на проведення таких робіт.
Отже, Верховний Суд встановив, що апеляційний суд дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог за тих обставин і підстав, з якими позивач пов’язує порушення своїх прав і можливість їх відновлення із застосуванням способу захисту, який полягає у зобов’язанні відповідача привести приміщення належної йому квартири у попередній стан.
Підготував Леонід Лазебний
