Судова практика
Переведення засудженого для відбування покарання з однієї виправної установи до іншої допускається за виняткових обставин
Відмова Міністерства юстиції України в переведенні особи з однієї установи відбування покарання до іншої оскаржується в порядку адміністративного судочинства
10 квітня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула у справі № 822/190/18 касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 р. у справі за позовом засудженого до Міністерства юстиції України про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії і прийняти постанову про задоволення касаційної скарги і направлення справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У січні 2018 р. засуджений звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Мін’юсту, у якому просив скасувати рішення Центральної комісії Мін’юсту про відмову в переведенні до іншої установи виконання покарань, та зобов’язати відповідача переглянути оскаржуване рішення. На обґрунтування позову зазначав, що при розгляді його клопотання Мін’юст діяв з порушенням чинного законодавства України, а тому оскаржуване рішення протиправне та підлягає скасуванню.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив. Скасував рішення про відмову засудженому до довічного позбавлення волі у переведенні із Замкової виправної колонії (№ 58) до Житомирської установи виконання покарань (№ 8) та зобов’язав Мін’юст повторно розглянути звернення про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань.
Вінницький апеляційний адміністративний суд скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду і закрив провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки вирішення питань щодо порядку виконання вироку у кримінальному провадженні не є публічно-правовим спором у розумінні КАС України, а тому цей спір підлягає розгляду за правилами КПК України.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, у липні 2018 р. засуджений звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд, зазначив, що предметом його позову є оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, а тому такий спір має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду в підсумку розгляду скарги дійшла висновку, що спір у цій справі виник з приводу оскарження рішення Мін’юсту, як суб’єкта владних повноважень, при здійсненні ним управлінських функцій, а тому справа підлягає розгляду за правилами КАС України з огляду на таке.
Термін «суб’єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. При ухваленні оскаржуваного рішення Мін’юст діяв як суб’єкт владних повноважень у межах реалізації компетенції у сфері управління при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, а тому такі рішення можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Суть спірних правовідносин у цій справі стосується оскарження правомірності винесення рішення Мін’юстом, як суб’єктом владних повноважень, щодо відмови в переведенні позивача з однієї установи відбування покарання до іншої. При цьому переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії.
Таким чином, рішення Міністерства юстиції України щодо відмови в переведенні особи з однієї установи відбування покарання до іншої є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскарження якого здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
