Судова практика
Перевірка слідчим суддею результатів НСРД в іншому кримінальному провадженні не може звужувати право сторони захисту на належне ознайомлення з цими доказами
28 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 757/38626/17-к задовольнив частково касаційну скаргу захисників через невідкриття стороні захисту процесуальних документів.
Вищий антикорупційний суд, з рішенням якого погодилася Апеляційна палата ВАКС, визнав винуватим фігуранта у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
У касаційній скарзі захисники стверджували про необхідність визнання недопустимими доказами матеріали за результатами НСРД – аудіо, відеоконтролю особи, оскільки стороні захисту не було надано доступу до матеріалів, якими обґрунтовувалося клопотання про проведення НСРД та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення вказаної слідчої дії.
Верховний Суд вказав, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, спростовуючи доводи сторони захисту щодо неможливості використання як доказу результатів аудіо, відеоконтролю особи, суд апеляційної інстанції серед іншого вказав, що аудіо, відеоконтроль здійснювався у іншому кримінальному провадженні, тому контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів фігуранта здійснювався саме у тому провадженні.
Читайте також: Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є самостійними доказами
Також було вказано, що ухвалою слідчого судді апеляційного суду було надано дозвіл на використання інформації, отриманої під час проведення в іншому кримінальному провадженні негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відеоконтролю особи для досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами ст. 247 та 248 КПК і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.
Таким чином, на переконання суду, який постановив вирок, з чим погодився й апеляційний суд, перевірка законності проведення НСРД та дотримання відповідної правової процедури при їх здійсненні відноситься до повноважень слідчого судді, який вирішує питання про надання дозволу на використання результатів НСРД у іншому кримінальному провадженні. Оскільки цей порядок був дотриманий, відповідна ухвала слідчого судді була постановлена, не було потреби у відкритті стороні захисту документів, які стали підставою для проведення такої НСРД, й суд може посилатися на ці докази для обґрунтування винуватості особи.
Читайте також: Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД мають досліджуватися під час розгляду справи в суді, а не після розслідування
Однак перевірка слідчим суддею аспектів дотримання органами досудового розслідування вимог КПК щодо проведення відповідних НСРД, отримання їх результатів у іншому кримінальному провадженні, жодним чином не може звужувати право сторони захисту на належне ознайомлення не лише з цими доказами, але і з документами, які стали підставою для їх отримання, й не усуває обов’язку сторони обвинувачення відкрити такі документи в порядку ст. 290 КПК, щоб суд мав право допустити відомості, що містяться в них, як докази з огляду на вимоги ч. 12 ст. 290 КПК.
У касаційній скарзі сторона захисту зазначає, що при виконанні вимог ст. 290 КПК обвинуваченому та захиснику не було відкрито ухвали слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення аудіо, відеоконтролю фігуранта, який відбувся 26 грудня 2016 р., цього документу взагалі немає в матеріалах провадження.
Великою Палатою Верховного Суду були сформульовані висновки щодо застосування норм права, передбачених ст. 290 КПК.
Зокрема ВП ВС у постанові від 16 січня 2019 р. у провадженні № 13-37кс18 вказала, що для доведення допустимості результатів негласних слідчих (розшукових) дій мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою для їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
Читайте також: Суд не визнає недопустимими доказами протоколи НСРД лише через невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення
Постановою від 16 жовтня 2019 р. у справі № 640/6847/15-к ВП ВС уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові від 16 січня 2019 р., акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК.
Разом з цим Велика Палата Верховного Суду констатувала, що, якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК.
У цьому провадженні відомості про результати НСРД у формі аудіо та відеоконтролю особи як доказ були покладені в основу кількох висновків суду про підтвердження окремих обставин, які підлягають доказуванню в провадженні, а також були використані судом першої інстанції як підґрунтя для спростування окремих доводів сторін, зокрема доводів сторони захисту щодо провокування фігуранта на вчинення злочину, щодо неправильної кваліфікації діяння та інших.
Отже, Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
