Підрив гранат у сільській раді заради впливу на депутатів, що призвело до загибелі людей та заподіяння значної майнової шкоди, є терористичним актом

24 листопада 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 306/762/24 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника особи, засудженої до довічного позбавлення волі за вчинення терористичного акту та незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Депутат сільської ради з метою вчинення впливу на прийняття рішень органом місцевого самоврядування у сесійній залі під час засідання ради почергово кинув три гранати на підлогу, після чого відбулось три послідовних вибухи. Внаслідок вибухів 25 осіб, присутніх в сесійній залі, отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, а 2 особи померли. Крім цього, сільській раді було заподіяно майнову шкоду на 78 485 грн.

Читайте також: Тероризм, екстремізм, сепаратизм та проблеми сучасного антитерористичного законодавства

Вироком районного суду фігуранта було визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК, та призначено йому покарання виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

У касаційній скарзі захисник висловлював незгоду з кваліфікацією дій підзахисного та стверджував, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони в інтересах громади.

Колегія суддів ВС визнала правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 258 КК з огляду на таке.

До ознак тероризму належить, у тому числі створення загальної небезпеки, що виникає в результаті вчинення суспільно небезпечних дій або погрози ними, публічний характер та мета – прямий або непрямий вплив на прийняття якого-небудь рішення або відмова від нього.

Читайте також: Доведений факт участі в терористичній організації є закінченим складом злочину, безвідносно до того, чи розпочали її учасники вчиняти конкретні злочини

 Об’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258 КК полягає, серед іншого у здійсненні вибуху.

Суб’єктивна сторона терористичного акту характеризується прямим умислом і зазначеною у ч. 1 ст. 258 КК спеціальною метою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, метою здійсненого обвинуваченим терористичного акту був вплив на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, привернення уваги громадськості до певних політичних чи інших поглядів, порушення громадської безпеки, а тому суди дійшли висновку про наявність в його діях усіх ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258 КК.

Під час розгляду кримінального провадження, враховуючи фактичні обставини, суди попередніх інстанцій такого суспільно-небезпечного посягання, яке б загрожувало життю чи здоров’ю обвинуваченого та підлягало негайному відверненню чи припиненню, не встановили, як і обставин, за яких обвинувачений міг би вбачати реальну загрозу, тобто певну підставу (юридичного факту), наявність якої б вказувала на обґрунтованість виникнення у нього приводу для правомірного захисту.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 20 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути