Постачання води ОСББ та власникам квартир будинку – не одне й те саме

Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції, вказавши, що стороною договору про водопостачання та водовідведення є саме ОСББ, а не власники квартир.

2 травня 2018 р. Верховний Суд своєю постановою у справі № 908/3982/14 скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі ухвалу першої інстанції, оскільки апеляційним судом не було належно досліджено матеріали справи .

Між ТОВ «Білоцерківвода» (позивач) та ОСББ (відповідач або ОСББ) укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач неналежно виконував обов’язки з оплати, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість за отриманні у травні 2016 р. – березні 2017 р. послуги з постачання холодної води та водовідведення у розмірі 41 371,74 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 50 059,01 грн. з яких: 41 371, 74 грн. заборгованості, 4 868,08 грн. пені, 506,64 грн. 3% річних та 3 312,55 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 4 липня 2017 р. позовні вимоги задоволено частково, та стягнуто 41 371, 74 грн. основної заборгованості, 4 249, 33 грн.  пені, 506,64 грн. 3% річних, 2 812,51 грн. інфляційних втрат та 1533, 60 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції послався на обґрунтованість позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх часткового задоволення з урахування здійсненого судом перерахунку заявлених до стягнення сум.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 жовтня 2017 р. рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено через неможливість встановити обсяги поставленої води та водовідведення з підстав ненадання позивачем інформації щодо поставленого відповідачу обсягу води та водовідведення, відсутності актів про зняття показань з водолічильників, що підтверджують факт надання послуг з водопостачання за спірні періоди.

Верховний Суд, беручи до уваги доводи ТОВ «Білоцерківвода» зазначив, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином матеріали справи, а саме копії рахунків, в яких зазначено посилання на договір, місяць, за який виставлено рахунок, зазначено споживача, показники загальнобудинкового засобу обліку, показники квартирних засобів обліку та різницю цих показників.

До того ж, судом другої інстанції не взято до уваги лист відповідача, де визнано наявність заборгованості та міститься прохання відстрочити її оплату.

Також доводи відповідача, що він не є споживачем та власником будинку і не потребує житлово-комунальних послуг, а їх потребують власники (співвласники ОСББ), відхилено Верховним Судом, оскільки за умовами договору кількість холодної води, яка використана споживачем, визначається як різниця між обсягами холодної води, спожитими згідно з показниками будинкових приладів обліку, та обсягами холодної води, спожитої власниками житлових/нежитлових приміщень у цьому будинку.

ОСББ уклало договір про використання води для потреб утримання будинку та прибудинкової території, і предметом цього договору не є постачання холодної води та водовідведення власникам квартир будинку .

Висновки апеляційного суду про неможливість встановити, з якого часу виникло порушення зобов’язання та яка дійсна заборгованість відповідача, визнано безпідставними. Натомість, місцевим господарським судом досліджено умови договору та виставлені рахунки зроблено перерахунок витребуваних сум. Ухилившись від дослідження наявних доказів, суд апеляційної інстанції припустився порушень норм матеріального та процесуального права та дійшов необґрунтованих висновків.

Як встановлено ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

На підставі вищевикладеного Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Леонід Лазебний

Повний текст рішення.

Поділитися

Твітнути