Судова практика
Постанови суду апеляційної інстанції, які скасовують ухвали суду першої інстанції, що не вирішують спір по суті, не підлягають касаційному оскарженню
19 березня 2025 р. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі № 380/970/24 вирішив питання можливості касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ТОВ звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.
Окружний адміністративний суд ухвалою позовну заяву повернув з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши касаційну скаргу ГУ ДПС, Верховний Суд на підставі аналізу ст.ст. 294, 328 КАС України вказав, що ухвали суду першої інстанції, які відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України підлягають касаційному оскарженню, за своєю суттю є такими, що або мають певний вплив на права та обов’язки учасників процесу, який за своїм характером та природою може прирівнюватися до впливу, який має рішення суду, яким вирішено спір по суті (ухвали про: забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), або перешкоджають реалізації учасникам процесу фундаментального права на доступ до суду, тобто перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі).
Якщо відповідне втручання чи обмеження щодо прав і свобод учасника адміністративного процесу усунуте судом апеляційної інстанції, а ухвала суду першої інстанції, яка становила таке втручання, скасована, то й відсутній предмет касаційного перегляду.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що за змістом ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, у разі ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі) та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, усуваються перешкоди для подальшого провадження у справі, тому суд касаційної інстанції в силу положень КАС України не має повноважень для перегляду такої постанови апеляційного суду.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі судове рішення не підлягає перегляду в касаційному порядку відповідно до гл. 2 розд. III КАС України, а тому закрив касаційне провадження.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
