Судова практика
Поважними причинами пропуску строку вважаються лише ті обставини, які були об’єктивно непереборними чи унеможливили своєчасне звернення до суду
23 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 360/4485/19 залишив без розгляду заяву позивача, який пропустив строк звернення до суду, а суди необґрунтовано його поновили.
Особа звернулась до суду з позовом до ГУ Національної поліції про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільнені.
Ухвалою окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду без розгляду відмовлено, заяву позивача про поважність причин пропуску звернення до суду задоволено, визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено строк звернення до суду.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено. остановою апеляційного суду рішення змінено в частині розміру стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідач у касаційній скарзі зазначав, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а судами необґрунтовано його поновлено, оскільки при ухваленні рішення про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, суди не надали правової оцінки твердженням представника відповідача щодо відсутності обставин, які унеможливлювали або ускладнювали звернення позивача за захистом своїх прав у цій справі у визначений законодавством строк звернення до суду.
Верховний Суд вказав, що з аналізу ч. ч. 1, 3 ст. 122 КАС України слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об’єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Отже, КАС визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, а КЗпП України встановлено тримісячний строк.
За обставинами справи позивача звільнено зі служби в поліції з 26 грудня 2017 р. Остаточний розрахунок проведено 28 лютого 2018 р.
Отже, перебіг строку звернення до суду почався 1 березня 2018 р.
Згідно із поштовим штампом на конверті, позивач звернувся з позовною заявою до відділення поштового зв’язку 11 жовтня 2019 р., тобто пізніше ніж через півтора року після остаточного розрахунку. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказав, що 30 січня 2018 р. між позивачем та командиром військової частини укладено контракт про проходження військової служби у ЗСУ на три роки. Своєчасне пред’явлення позову стало утрудненим у зв’язку з обумовленою обмеженістю доступу до нормативно-правової бази та оргтехнічних засобів, оскільки службові завдання виконуються за межами населених пунктів у польових умовах.
Проте, такі обставини справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, з огляду на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об’єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов’язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідно до ухвали окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 р. у іншій справі, 23 травня 2019 р. позивач звертався до суду з позовом до ГУНП про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції. Тому, особиста участь позивача у підписанні та поданні до суду заяв по суті та процесуальних документів у судовому процесі по іншій адміністративній справі протирічить твердженням суду першої та апеляційної інстанцій про обмежений доступ до нормативно-правової бази та оргтехнічних засобів; а також свідчить про те, що вказані обставини, які визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду, не є обставинами, які ускладнили можливість поданим позовної заяви у визначений законом строк, тим більше, що вказані обставини не підтверджені будь-якими доказами.
Тому Верховний Суд вказав на відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 123 КАС України.
Підготував Леонід Лазебний
