Судова практика
Повістка, складена на виконання законодавства з питань військового обов’язку та вручена особі, не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень
8 вересня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 300/1263/22 залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, оскільки між сторонами не існувало публічно-правового спору.
Особа звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та недійсним наказу про зобов’язання прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення повістки.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження з тих мотивів, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки повістка на відправку, видана начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яку позивач просить суд визнати протиправною та недійсною, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, у розмінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки така повістка не встановлює права та обов`язки позивача.
Обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного військового комісаріату встановлено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а не повісткою, як вважає позивач..
Читайте також: Мобілізація як підстава для зупинення судового провадження
Розглянувши справу за касаційною скаргою позивача, Верховний Суд вказав, що відповідно до Положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21 березня 2002 р. № 352, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 р. № 100, оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями військових комісарів обласних та районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом п. 56 Положення № 352 у триденний строк після набрання чинності Указом Президента України про проведення призову громадян України на строкову військову службу керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки видають накази про проведення призову громадян України на строкову військову службу.
Оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.
Саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток та по суті оскаржувана позивачем повістка, яка складена відповідачем на виконання законодавства з питань військового обов’язку та вручена позивачу, не є рішенням чи дією суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Верховний Суд зауважив, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов’язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, та не має обов’язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби.
Читайте також: Від мобілізації звільнено осіб, чиї родичі загинули чи зникли під час війни
При цьому обов’язок військовозобов’язаної особи з’явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не оскаржуваною позивачем повісткою, а Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Наведене свідчить про відсутність порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов’язковою умовою надання правового захисту судом.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у цій справі.
При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Підготував Леонід Лазебний
