Судова практика
Позов міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, сторонами якого є кілька осіб, у тому числі фізичні особи – не підприємці, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства
10 грудня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 906/961 за позовом Олевської міської ради Житомирської області до ТОВ «Побутпослуги», фізичної особи – підприємця, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: інші співвласники нерухомого майна, про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки (з додатками).
У листопаді 2017 р. Олевська міська рада Житомирської області звернулася до суду з позовом до ТОВ «Побутпослуги» та ФОП про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12 травня 2017 р. Міськрада рішенням № 136 на підставі спільної заяви відповідачів та інших співвласників нерухомого майна затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з метою передачі в користування на умовах оренди, а пунктом 2 цього рішення зобов`язала в місячний термін укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки.
Однак, незважаючи на неодноразові звернення Міськради, відповідачі ухиляються від підписання договору оренди та продовжують використовувати земельну ділянку, на якій розташоване належне їм нерухоме майно, без правовстановлюючих документів.
Рішенням від 12 лютого 2019 р. Господарський суд Житомирської області у задоволенні позову відмовив, оскільки сторони не погодили істотних умов договору, а отже, враховуючи положення ст.ст. 627, 638 ЦК України, позов про визнання договору укладеним задоволенню не підлягає.
Постановою апеляційного господарського суду це рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Міськради задоволено повністю з посиланням на те, що позов про спонукання до укладення договору узгоджується з положеннями ст.ст. 123, 124 ЗК України; проект договору оренди земельної ділянки відповідає умовам надання земельної ділянки, визначеним рішенням Міськради, та Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.
ТОВ «Побутпослуги» у своїй касаційній скарзі зазначило, що всупереч вимогам ст. 20 ГПК України апеляційний суд при розгляді справи не врахував, що сторонами договору оренди земельної ділянки, який суд визнав укладеним, крім відповідачів, є фізичні особи, які натомість залучені до участі у справі як треті особи без самостійних вимог. Таким чином, на думку скаржника, має місце порушення правил суб`єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташована будівля, яка перебуває у спільній власності декількох суб’єктів, можливе шляхом надання у користування та укладення договору оренди земельної ділянки з усіма власниками будівлі, в якому сторонами (орендарями) виступатимуть кілька осіб (множинність сторін).
У такому випадку при оформленні співвласниками будівлі права користування земельною ділянкою договір оренди укладається між органом місцевого самоврядування (щодо земель комунальної власності) або органом державної виконавчої влади (щодо земель державної власності) (орендодавці) та всіма співвласниками будівлі (співорендарі). До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
У справі, що розглядається, Міськрада звернулася до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, сторонами якого (співорендарями) є чотири особи, у тому числі фізичні особи, які не є підприємцями. Ураховуючи порядок укладення багатосторонніх договорів, приписи ч. 5 ст. 11 ЦК України, підстави, з яких виникають права та обов’язки за договором оренди земельної ділянки у сторін договору, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за наслідками вирішення спору у цій справі визначаються також цивільні права і обов’язки фізичної особи, яка є учасником цього договору і повинна виступати відповідачем у позові про його укладення.
Отже, зважаючи на зміст та суб’єктний склад правовідносин у цій справі, Велика Палата постановила, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про можливість розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
