Судова практика
Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні
Зустрічний позов юридичної особи про визнання неукладеним договору позики та недійсним договору іпотеки у справі про визнання права власності та скасування арешту, предметом якої є передане в іпотеку майно, розглядається в порядку цивільного судочинства
27 березня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула у справі № 220/421/17 касаційні скарги директора С(Ф)Г «Прометей» та представника фізичної особи на рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі за позовом особи до Великоновосілківського РВДВС, С(Ф)Г «Прометей», третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору – ПП «Рондо», про визнання права власності та скасування арешту та за зустрічним позовом ПП «Рондо» до позивача, С(Ф)Г «Прометей», директора С(Ф)Г «Прометей», Приватного нотаріуса про визнання неукладеним договору позики, визнання недійсним договору іпотеки та зобов’язання нотаріуса зняти обтяження.
За матеріалами справи, у березні 2017 р. фізична особа звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на автозаправну станцію і будівлю тарного ларька, та зняти із зазначеного майна арешт. Позов обґрунтовано тим, що з метою забезпечення укладеного позивачем та директором С(Ф)Г «Прометей» договору, згідно з умовами якого останній отримав 750 000,00 грн, 30 листопада 2016 р. позивачем та С(Ф)Г «Прометей» в особі директора укладено договір іпотеки, предметом якого є автозаправна станція і будівля тарного ларька, внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Посилаючись на те, що РВДВС незаконно накладено арешт на перелічене вище нерухоме майно С(Ф)Г «Прометей», оскільки воно передано йому в іпотеку раніше, позивач просив позов задовольнити.
У квітні 2017 р. ПП «Рондо» звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило: визнати неукладеним згаданий договір позики та недійсним договір іпотеки; зобов’язати приватного нотаріуса зняти обтяження іпотекою та заборону відчуження предмета іпотеки з внесенням відповідних відомостей до реєстру. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Донецької області на користь ПП «Рондо» стягнуто із С(Ф)Г «Прометей» борг в сумі 668 113,95 грн, видано наказ та відкрито виконавче провадження. ПП «Рондо» зазначало, що договір позики є удаваним, який фактично не укладався та правові наслідки за цим договором не настали, оскільки кошти не передавалися, а його підписано лише з метою уникнення примусового стягнення грошових коштів на користь ПП «Рондо».
Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 5 травня 2017 р. у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено з тих мотивів, що правові підстави для визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки в судовому порядку відсутні з огляду на вимоги ст. 37 Закону № 898-IV, згідно з якими правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (предмет іпотеки), є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.
Що стосується зустрічного позову ПП «Рондо», то суд першої інстанції зазначив, що його права не порушено внаслідок укладення як договору позики так і договору іпотеки, оскільки право іпотеки виникло після ухвалення рішення господарським судом про стягнення на його користь коштів із С(Ф)Г «Прометей», у зв’язку із чим він вправі задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в межах процедури його реалізації, згідно із вимогами ст. 51 Закону України від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Постановою апеляційного суду рішення районного суду у частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов ПП «Рондо» задоволено. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що правові підстави для визнання за первісним позивачем права власності на предмет іпотеки відсутні.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що укладенням первісним позивачем та директором спірного договору позики права ПП «Рондо», який не є його стороною, не порушені, оскільки виконання чи невиконання умов цього договору сторонами жодних правових наслідків для ПП «Рондо» не створює.
У квітні 2018 р. директор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку, окрім іншого, мотивував тим, що вимоги за зустрічним позовом не були об’єднані в одне провадження згідно з ухвалою в письмовій формі, всупереч положенням ст. 123 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді першої інстанції; вирішення вимог зустрічного позову стосується юридичних осіб і належить до компетенції господарського суду.
У квітні 2018 р. до Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся представник первісного позивача, який наполягав, що висновки суду апеляційної інстанції про фіктивність оспорюваного договору іпотеки є припущеннями та не підтверджують того, що обидві сторони договору обізнані про усі вимоги кредиторів та наявність судових рішень.
За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішення за правилами цивільного судочинства такого спору щодо іпотекодержателя, який є фізичною особою, а за правилами господарського судочинства – до іпотекодавця, який є юридичною особою, які є сторонами одного й того ж договору, мають кореспондуючі права та обов’язки щодо єдиного предмета спору, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об’єктивності з’ясування обставин справи, що вбачається, зокрема, зі змісту ч. 4 ст. 10 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) в судах першої та апеляційної інстанцій, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій у різних провадженнях, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
З огляду на це, Велика Палата визнала необґрунтованими наведені в касаційній скарзі директора доводи про віднесення вказаної справи до юрисдикції господарського суду. Суди попередніх інстанцій правильно розглянули справу в частині позовних вимог юридичної особи ПП «Рондо» до іншої юридичної особи – С(Ф)Г «Прометей» як однієї зі сторін оспорюваного правочину, адже загальним наслідком у разі задоволення судом вимоги за зустрічним позовом про визнання його недійсним, є повернення кожної із сторін цього договору у попередній стан. Підстава позову є єдиною, що в однаковій мірі стосується обох учасників договору як суб’єктів іпотечних правовідносин (іпотекодержателя та іпотекодавця), їх прав та обов’язків, оскільки такі виникли з єдиного правового документа, тобто з одних і тих самих: об’єкта права та предмета договору іпотеки та спору, і така вимога не може розглядатися паралельно за правилами різних видів судочинства.
Таким чином, позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мали розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов’язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.
Підготував Леонід Лазебний
