Судова практика
Право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі через встановлення вищої групи інвалідності визначається за законом, що діяв на день її встановлення
15 липня 2020 р. Верховний Суд у складі Cудової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 240/10153/19 задовольнив касаційну скаргу Міноборони, яке відмовило військовослужбовцю у виплаті більшої грошової допомоги у зв’язку із встановленням вищої групи інвалідності з тих підстав, що від моменту первинного встановлення інвалідності минуло понад 2 роки.
Військовослужбовець звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням інвалідності 2 групи та зобов’язання здійснити відповідні дії. У позові зазначив, що йому після встановлення 3 групу інвалідності, пов’язаної із виконанням обов’язків військової служби у 2015 р., у 2019 р. під час повторного огляду органами МСЕК було встановлено 2 групу інвалідності.
Він звернулася із заявою (рапортом) про отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку зі зміною групи інвалідності, пов’язаної із виконанням обов’язків військової служби. Рішенням комісії Міноборони позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, з урахуванням виплачених раніше сум, оскільки встановлення 2 групи інвалідності відбулось у понад 2-річний строк від первинного встановлення інвалідності.
Рішенням окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд рішення скасував і прийняв нову постанову, якою позов задовольнив.
Міністерство оборони України у касаційній скарзі зазначало, що обмеження дворічним строком, протягом якого відбувається зміна групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності запроваджені з 1 січня 2014 р. Оскільки з дня первинного встановлення позивачу інвалідності до дня встановлення 2 групи інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Верховний Суд вказав, що у справах цієї категорії насамперед потрібно встановити які правові норми регулюють відносини сторін на час виникнення спору.
Закон № 2011-XII був доповнений ст.ст. 16-1, 6-2, 16-3, 16-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 4 липня 2012 р. № 5040-VI, який набрав чинності 1 січня 2014 р. та застосовується до правовідносин, що виникли після 1 січня 2014 р.
Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII у редакції, що діяла з 1 січня 2014 р., якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згодом Законом № 1774-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2017 р. п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII був доповнений абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв’язку зі змінами, що відбулися, не здійснюється».
Верховний Суд дійшов такого висновку про застосування п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII:
1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв’язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
2) передбачені п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 1 січня 2014 р.;
3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 1 січня 2014 р. чи після).
Повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено 2 групу інвалідності, відбувся 17 травня 2019 р., а первинно інвалідність 3 групи встановлено 19 червня 2015 р.. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Підготував Леонід Лазебний
