Судова практика
Правочини із суб’єктами, зареєстрованими на тимчасово окупованій території України, є нікчемними незалежно від дати їх укладення
19 березня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/238/23 виснував, що правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, є нікчемним відповідно до ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, що набрала чинності 21 листопада 2021 р., незалежно від дати укладення такого правочину, оскільки особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях стосуються всього періоду окупації, що виключає застосування загального правила незворотності дії закону в часі.
Читайте також: Положення чинного ЦК України не застосовуються до правочинів, учинених до набрання ним чинності, зокрема й щодо нікчемності
У цій справі банк звернувся з позовом до ТОВ і поручителя про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши неналежним виконанням позичальником зобов’язань за кредитним договором та договором поруки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що додаткові угоди до кредитного договору та договору поруки, укладені після 7 квітня 2014 р., є нікчемними відповідно до ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки відповідач зареєстрований у м. Донецьку – на тимчасово окупованій території.
Правочини із суб’єктом господарювання, місцезнаходження якого – тимчасово окупована територія, є нікчемними, а отже не можуть бути належною правовою підставою для заявлених вимог. При цьому позивач не заявляв вимог про стягнення коштів як безпідставно набутих (ст. 1212 ЦК України) або застосування наслідків нікчемності правочину (ст. 216 ЦК України).
Крім того, порука припинилася, зокрема у зв’язку зі змінами зобов’язання без належної згоди поручителя та нікчемністю відповідних додаткових угод.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що обрана позивачем правова підстава є неналежною у зв’язку з нікчемністю відповідних правочинів.
Положення ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» підлягають застосуванню з урахуванням особливого правового режиму окупації, який охоплює весь період такої окупації. Відповідно, нікчемність правочинів із суб’єктами, зареєстрованими на тимчасово окупованій території, поширюється і на спірні правовідносини.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
