Судова практика
Правовий нонсенс від ДФС: призначення перевірки адміністративним судом
Шостого червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 818/1718/16, адміністративне провадження № К/9901/33238/18 (ЄДРСРУ № 82223797) провів правовий лікбез для ДФС із питань правової можливості призначення податкової перевірки адміністративним судом.
Суть справи. Фіскальним органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП, а оскільки вказана перевірка не охоплювала питань правильності декларування, сплати сум податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування — контролюючий орган звернувся до адміністративного суду із позовом про призначення перевірки на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАСУ (в редакції до 15.12.2017 р., який діяв станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, далі – КАС України) визначено, що справа адміністративної юрисдикції — це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб’єкт владних повноважень — це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 вказаної статті). Відповідно до приписів ст. 17 КАС України (у редакції до 15.12.2017 р.) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Як убачається з позовної заяви, предметом спору є необхідність призначення судом документальної позапланової виїзної перевірки платника податків. Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС (в редакції до 15.12.2017 р.), суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Вказана норма кореспондується з приписами ч. 4 ст. 50 КАС (в редакції до 15.12.2017 р.) відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Із вищезазначених процесуальних норм убачається, що суб’єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, виключно у випадках, які прямо передбачені законом. Компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено ПК України. Право для звернення до суду органів доходів і зборів передбачено ст. 20 ПК України. Зокрема, в пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК встановлено право контролюючих органів проводити перевірки відповідно до законодавства перевірки.
Важливо. Однак жодним нормативно-правовим актом, в тому числі Податковим кодексом, не передбачено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовом стосовно надання дозволу на призначення документальної позапланової виїзної перевірки.
Передбачена у п. 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII можливість проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб— підприємців згідно з рішенням суду, то таке рішення суду як підстава для проведення перевірки платника податків узгоджене з положенням пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Як післяслово
Судові рішення про призначення перевірки приймаються в межах кримінального провадження, а не в порядку адміністративного судочинства.
Євген МОРОЗОВ,
адвокат
Джерело: Юридичний вісник України
