Судова практика
Прокурор не може складати кваліфікаційного адвокатського іспиту і проходити стажування з метою отримання статусу адвоката
14 квітня 2021 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/9606/17 дійшла висновку, що в разі отримання особою, яка є прокурором, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката, така особа одночасно опиняється під дією двох присяг – прокурора та адвоката.
Працівники органів прокуратури звернулись до суду з позовом до Ради адвокатів Київської області, Ради адвокатів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Позивачі виявили бажання отримати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та пройшли для цього відповідні, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. № 5076-VI, процедури. Однак відповідачами фактично відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю з тих мотивів, що вони продовжують працювати в органах прокуратури, а робота позивачів в органах прокуратури є несумісною з діяльністю адвоката.
Постановою Окружного адміністративного суду позовні вимоги прокурорів задоволено, а постановою апеляційного адміністративного суду позов задоволено частково та визнано протиправними дії Ради адвокатів Київської області щодо неприйняття рішення про видачу позивачам свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю; зобов`язано Раду адвокатів Київської області прийняти рішення про видачу позивачам свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за касаційною скаргою Ради адвокатів України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що спірні правовідносини містять виключну правову проблему, та необхідність тлумачення ст. 7 Закону № 5076-VI для встановлення наявності або відсутності в цій статті такої умови для видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката, як попереднє усунення обставин несумісництва.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що за змістом ст. 18 Закону України «Про прокуратуру перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Отже, особа, яка перебуває на посаді прокурора, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу (п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції»). Складаючи присягу прокурора, особа свідомо приймає всі обмеження, які покладаються на неї спеціальним законом, у тому числі заборону суміщення перебування на посаді прокурора з адвокатською діяльністю.
Претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою. Доступ до професії адвоката передбачає виконання встановлених законодавством вимог (ст. 6 Закону № 5076-VI) до осіб, які виявили бажання стати адвокатом. Серед них, зокрема є вимога проходження стажування.
Згідно зі ст. 10 Закону № 5076-VI стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.
Таким чином, намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у випадку отримання особою, яка є прокурором, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката, така особа одночасно опиняється під дією двох присяг – прокурора та адвоката.
Аналіз текстів Присяги прокурора та Присяги адвоката привів до обґрунтованого висновку, що одночасне перебування під дією двох присяг є неможливим, оскільки їхні тексти суперечать один одному та прямо порушують як незалежність прокурора, так і принципи здійснення адвокатської діяльності – незалежність та конфіденційність.
Аналіз понять «адвокат» та «адвокатська діяльність», що наведені у ст. 1 Закону України № 5076-VI, а також зміст ст.ст. 4, 6, 19 цього Закону № 5076-VI свідчать про те, що обставини несумісності з діяльністю адвоката, визначені ст. 7 зазначеного Закону, виникають для осіб, які мають (уже отримали) такий статус.
З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що проходження процедур кваліфікаційного іспиту і стажування з метою отримання статусу адвоката є несумісними зі статусом прокурора, не відповідає закону і не підлягає застосуванню в цілому рішення Ради адвокатів України від 13 червня 2016 р. № 166 «Про затвердження роз`яснення з питань направлення на стажування та видачі за результатами його проходження свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особам, стосовно яких існують обставини несумісності», в якому визначено, що «…особа, стосовно якої існують обставини несумісності, за умови виконання інших вимог законодавства, може бути допущена до складання кваліфікаційного іспиту; особа, яка склала кваліфікаційний іспит, але займається роботою або діяльністю, несумісною з діяльністю адвоката, може проходити стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю».
Отже, Велика Палата ВС дійшла висновку, що не підлягають задоволенню вимоги позивачів про визнання протиправними дій Ради адвокатів Київської області щодо відмови у прийнятті присяги адвоката та щодо відмови у видачі позивачам свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.
Підготував Леонід Лазебний
