Судова практика
Протоколи оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів та додатки до протоколів, у яких зафіксовано зміст відображеної на них інформації, є допустимими доказами
21 липня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 201/11849/23 задовольнив частково касаційну скаргу захисника, який посилався на недопустимість доказів.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, особу визнано винуватою в колабораційній діяльності, тобто здійсненні пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також діях, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК).
У касаційній скарзі захисник зазначав, що в основу вироку покладено матеріали з інтернету й телеграм-каналів, які містять статті, фотознімки й відеозаписи з виступами осіб. Однак через відсутність висновків експертів неможливо встановити, чи містять висловлювання в них заклики до збройної агресії проти України, а також чи справді на відеозаписах зафіксовано засуджену.
Верховний Суд вказав, що за змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами і можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, а також, на виконання відповідних доручень, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноважений провели огляди інтернет-сторінок і телеграм-каналів, зробивши скриншоти й завантаживши відеофайли, фотознімків, файлів з документами та «нормативно-правовими актами», які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК.
Огляди зазначених інтернет-сайтів та телеграм-каналів проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет-сайтах і в телеграм-каналах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
Підстав для визнання вказаних вище протоколів, у яких зафіксовано хід і результати оглядів інтернет-сайтів та телеграм-каналів, недопустимими і неналежними доказами Верховний Суд не знайшов, оскільки ці фактичні дані отримано в порядку, передбаченому КПК.
Крім того, сторона захисту не дала жодних відомостей щодо спростування цієї інформації і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.
Під час судового провадження сторона захисту хоча й ставила питання про недостовірність таких доказів, однак не заявляла будь-яких клопотань про залучення спеціалістів чи експертів, проведення експертизи, а тому колегія суддів погодилася з висновками, зробленими місцевим судом.
Зокрема, захисник не вказав на порушення, допущені судами попередніх інстанцій, які би полягали у нерозгляді його клопотання про призначення експертизи або незаконної відмови у задоволенні такого клопотання.
Отже, місцевий суд слушно зауважив, що сторона захисту не була позбавлена можливості заявити під час проведення як досудового розслідування, так і в суді клопотання про призначення судово-портретної експертизи, однак таким правом не скористалася.
Питання щодо встановлення особи, зображеної на фото-, відеозаписах саме як засудженої, були предметом ретельної перевірки судів попередніх інстанцій.
Водночас Верховний Суд ухвалу апеляційного суду та вирок районного суду змінив, виключивши з них посилання на фактичні дані протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
