Судова практика
Проведення судом допиту свідка за допомогою мобільного телефону без забезпечення можливості іншим учасникам процесу чути його показання позбавляє їх можливості реалізувати свої процесуальні права
1 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 629/166/19 задовольнив частково касаційну скаргу захисника у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначала, що свідків було допитано місцевим судом за допомогою аудіозв’язку по телефону без встановлення належним чином їхніх осіб, без роз’яснення цим особам їхніх процесуальних прав та обов’язків та без підписання цими особами присяги свідка.
Верховний Суд вказав, що із відео-, звукозапису судового засідання місцевого суду вбачається, що в цьому судовому засіданні відбувся допит свідка, який розпочався за допомогою відеоконференцзв’язку із установою, де свідок відбуває покарання, однак в ході допиту цього свідка з’єднання із установою виконання покарань було розірвано через відключення світла.
Читайте також: Кримінальне провадження. Присутність учасників у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку
Надалі допит свідка продовжився за допомогою аудіозв’язку по мобільному телефону. Водночас, як вбачається із відео-, звукозапису судового засідання, показання свідка та його відповіді на запитання, зокрема сторони захисту, які він надавав по телефону, ніхто, окрім головуючого судді, чітко не чув. Так само свідок не чув запитань захисника, яка також брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв’язку з чим головуючий суддя постійно дублював ці питання свідку, а відповіді – захиснику.
Аналогічним чином в цьому ж судовому засіданні відбувався допит іншого свідка, з’єднання з яким одразу відбулося за допомогою аудіозв’язку по телефону, без належного встановлення особи свідка.
На переконання колегії суддів, такий спосіб допиту свідків (за допомогою телефонного дзвінка) не дав змоги суду встановити особу свідка, роз’яснити йому процесуальні права та обов’язки, і привести такого свідка до присяги.
Колегія суддів вказала, що у будь якому випадку застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки.
Сторона захисту повідомляла суд про те, що аудіодзвінок не дозволяє переконатися у особі, з якою відбувається спілкування, не забезпечує можливість чути відповіді такої особи та проводити перехресний допит.
Під час провадження склалася така ситуація, що захисник не чула показань декого зі свідків та не могла належно провести перехресний допит, про що вона неодноразово звертала увагу місцевого суду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому провадженні допит ключових свідків в режимі аудіозв’язку не дав змоги стороні захисту реалізувати свої права, передбачені КПК, скасувала ухвалу апеляційного суду і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
