Судова практика
Проведення зборів учасників ТОВ для доведення до їхнього відома судового рішення щодо зупинення експлуатації товариства не утворює складу невиконання такого рішення

28 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 210/4031/17 залишив без задоволення касаційні скарги прокурорів, які оскаржували виправдувальний вирок.
Директорка ТОВ обвинувачувалася в тому, що вона всупереч постанові окружного адміністративного суду, якою застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) авторинку до повного усунення порушень, продовжувала експлуатацію вказаного об’єкту, за що отримувала прибуток.
Вироком районного суду її було визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Читайте також: Мотиви умисного невиконання судового рішення можуть бути різними та для кваліфікації цього злочину значення не мають
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено та постановлено вважати фігурантку невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, і виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведеністю, що в її діянні є склад кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що апеляційний суд передчасно дійшов висновку, що у діянні фігурантки відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд вказав, що під час здійснення кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій фігурантка свою винуватість в інкримінованому їй злочині не визнавала та стверджувала, що навпаки – вчиняла всі залежні від неї як від директорки ТОВ дії для того, щоб виконати постанову окружного адміністративного суду, якою застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) авторинку, власником якого є ТОВ.
Зокрема вона скликала та провела загальні збори учасників, на яких довела до їх відома інформацію про наявність та зміст постанови окружного адміністративного суду.
ТОВ видало наказ щодо цього, а вона письмово під особистий підпис повідомила кожного підприємця, який орендує приміщення на території авторинку, про необхідність покинути орендовані приміщення протягом 7 днів з моменту повідомлення.
Крім того, розуміючи необхідність виконання зазначеного судового рішення, директорка звернулася до окружного адміністративного суду із заявою про роз’яснення вказаної постанови. Ці дії вона вчинила до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
При цьому за показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції, директорка після повідомлення про наявність судового рішення про зупинення експлуатації (роботи) об’єкту закрила ворота авторинку і він не працював до 2-3 місяців, поки підприємці без погодження з фігуранткою не зрізали замок.
Таким чином, за висновком Верховного Суду, надані стороною обвинувачення письмові докази та допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки не підтвердили викладених в обвинуваченні обставин щодо наявності в обвинуваченої умислу на невиконання судового рішення, натомість вчиненні нею дії свідчать про намір виконати постанову окружного адміністративного суду.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX